Сепаратизм у Південно-Східній Азії: основні осередки

Abstract

Стаття присвячена дослідженню проявів сепаратизму в Південно-Східній Азії. Серед країн даного регіону найбільш гострою проблема сепаратизму є у Таїланді, М’янмі, Індонезії та Філіппінах. У процесі написання статті розглянуто особливості виникнення сепаратизму в кожній із цих країн, його причини, форми прояву, осередки поширення та наслідки. Головною причиною виникнення сепаратистських настроїв в усіх досліджуваних країнах стали етно- релігійні відмінності у складі їх населення. Дію цього чинника підсилювали причини історичні, політичні, соціально-економічні, іноді зовнішні впливи, що в сукупності призвело до появи потужних сепаратистських осередків. У буддистському Таїланді такими осередками є мусульманські провінції Паттані, Яла, Наратхіват та Сонгхла, мешканці яких активно прагнуть до створення своєї держави Паттані. Тут діють радикально налаштовані сепаратистські угрупування – «Національний революційний фронт», «Ісламський рух моджахедів Паттані», «Об’єднана організація визволення Паттані». У населеній, переважно, буддистами М’янмі осередок активного сепаратизму сформувався на її заході у штаті Ракхайн (Аракан), де крім представників корінного бірманського субетносу – араканців, що сповідують буддизм, проживають представники найбільш чисельної мусульманської національної меншини в країні – рохінджа, які борються за незалежність. Кілька проблемних щодо сепаратизму регіонів є в Індонезії. Це провінції Іріан Джая (Західний Папуа) в західній частині острова Нова Гвінея, Ачех (Аче) на півночі острова Суматра, Східний Тимор (Тимор-Лешті) (до 2002 року, поки не відбулося проголошення незалежності Східного Тимору) та заселені християнами Південно-Молукські острови. Однією з найактуальніших проблем переважно християнських Філіппін є сепаратизм та екстремізм моро – корінного ісламського народу, що мешкає в південно-західній частині острова Мінданао та архіпелазі Сулу й постійно, але з різною інтенсивністю, бореться за повну незалежність або ж автономію. Сепаратизм у країнах Південно-Східної Азії небезпечний тим, що має активні форми прояву й часто супроводжується діяльністю ісламських терористичних організацій, тому пріоритетним для країн є боротьба з тероризмом на всіх рівнях.

В статье изложены результаты исследования сепаратизма в Юго-Восточной Азии. Среди стран данного региона особенно остро проблема сепаратизма состоит в Таиланде, Мьянме, Индонезии и Филиппинах. В статье рассмотрены особенности возникновения сепаратизма в каждой из этих стран, его причины, формы проявления, очаги, последствия. Главной причиной сепаратизма во всех названных выше странах стали этно- религиозные различия в составе их населения, усиленные действием исторических, политических, социально-экономических причин, что в совокупности посодействовало формированию мощных очагов сепаратизма. В буддистском Таиланде такими очагами стали мусульманские провинции Паттани, Яла, Наратхиват и Сонгхла, жители которых ведут активную борьбу за создание своего государства Паттани. Здесь действуют радикально настроенные сепаратистские группировки - «Национальный революционный фронт», «Исламское движение моджахедов Паттани», «Объединенная организация освобождения Паттани». В заселенной, по большей мере, буддистами Мьянме очаг активного сепаратизма сформировался на ее западе в штате Ракхайн (Аракан), где кроме представителей коренного бирманского субэтноса – араканцев, которые исповедуют буддизм, проживають представители наиболее численного национального меньшенства в стране - рохинджа, которые и борются за независимость. В Индонезиии есть несколько проблемных сепаратистских регионов. Это провинции Ириан Джая в западной части остова Новая Гвинея, Ачех (Аче) на севере острова Суматра, Восточный Тимор (до 2002 года, пока не провозгласили его независимость) и заселенные христианами Южно-Молукские острова. Одной из наиболее сложных проблем Филиппин, где, как известно, большинство населения – христиане, является сепаратизм и экстремизм моро – коренного исламского народа в юго-западной части острова Минданао и архипелага Сулу, который постоянно, но с разной степенью интенсивности, борется за полную независимость или автономию. Сепаратизм в странах Юго-Восточной Азии опасен тем, что проявляется, чаще всего, в активной форме и сопровождается деятельностью исламских террористических организаций, поэтому для стран в приоритете борьба с сепаратизмом на всех уровнях.

The article is devoted to the research of manifestations of separatism in Southeast Asia. Among the countries of this region, the most pressing problem of separatism is in Thailand, Myanmar, Indonesia and the Philippines. In the process of writing the article, features of the emergence of separatism in each of these countries, its causes, forms of manifestation, centers of distribution and consequences have been considered. The main reason for the emergence of separatist sentiments in all the countries under study was ethno-religious differences in their population. The effect of this factor was strengthened by historical, political, socio-economic factors, sometimes external influences, which together led to the emergence of powerful separatist cells. In Buddhist Thailand, such centers are the Muslim provinces of Pattaya, Yala, Narathiwat and Songhl, whose inhabitants are actively seeking to establish their own state of Pattaya. In the populated mainly Buddhists of Myanmar, the cell of active separatism was formed at its event in the state of Rakhine (Arachan), where, in addition to representatives of the indigenous Burmese subethnic - Arakans who profess Buddhism, the representatives of the most numerous Muslim national minority in the country - Rohingya, who are struggling for independence There are several problems regarding the separatism of the regions in Indonesia. It is the province of Irian Jaya (Western Papua) in the western part of the island of New Guinea, Aceh (Aceh) in the north of the island of Sumatra, East Timor (until 2002, until the proclamation of the independence of East Timor), and settled by the Christians of the South Moluccas. One of the most pressing problems of the predominantly Christian Philippines is separatism and extremism of the Moroccan Islamic people living in the southwestern part of the island of Mindanao and the archipelago Sulu and constantly, but with varying intensity, fights for complete independence or autonomy. Separatism in the countries of Southeast Asia is dangerous because it has active forms of expression and is often accompanied by the activities of Islamic terrorist organizations, so the priority for the countries is the fight against terrorism at all levels.