Професійна підготовка інженерів-аграрників в системі вищої освіти США.

Abstract

Дисертацію присвячено дослідженню методологічних підходів, принципів, організаційно-педагогічних умов та особливостей структури, змісту, форм професійної підготовки інженерів-аграрників у США та визначенні можливостей реалізації позитивних ідей американського досвіду у систему вищої аграрної освіти України. Результати аналізу оригінальних літературних джерел дали підставу для оцінки етапів еволюційного розвитку агроінженерної освіти США та характеристики сучасної багатоступінчастої системи підготовки бакалаврів, магістрів, докторів в галузі сільськогосподарської інженерії. Обґрунтовано провідні методологічні підходи (міждисциплінарний; практикоорієнтований; інтегративний; проблемноаналітичний), єдність яких забезпечує досягнення мети американської системи підготовки майбутнього інженера-аграрника – формування конкурентноспроможного фахівця, здатного ефективно здійснювати інженерну діяльність відповідно до потреб аграрного ринку праці. Виявлено та охарактеризовано принципи, організаційно-педагогічні умови та особливості американської моделі підготовки інженерів-аграрників. Виокремлено прогресивні ідеї американської систем підготовки фахівців агроінженерних спеціальностей та розроблено методику їх творчої реалізації в практиці вітчизняних вищих аграрних навчальних закладів.

Диссертация посвящена исследованию методологических подходов, принципов, организационно-педагогических условий и особенностей структуры, содержания, форм профессиональной подготовки инженеров-аграриев в США, определению возможностей использования прогрессивных идей американского опыта в системе высшего аграрного образования Украины. Выполненный анализ оригинальных литературных источников позволил выделить основные этапы эволюционного развития агроинженерного образования США, дать характеристику современной многоступенчатой системе подготовки бакалавров, магистров, докторов сельскохозяйственной инженерии. Обоснованы главные методологический подходы (междисциплинарный; практикоориентированный; интегративный; проблемноаналитический), единство которых обеспечивает достижение цели американской системы подготовки будущего инженера-агрария – формирование конкурентноспособного специалиста, который может ефективно осуществлять инженерную деятельность сосответственно потребностям аграрного рынка труда. Выявлены и охарактеризованы принципы, организационно-педагогические условия и особенности американской модели подготовки инженеров-аграриев. Выделены прогрессивные идеи американской теории и практики подготовки специалистов агроинженерных специальностей, разработаны методики их творческой реализации в практике отечественных высших аграрных учебных заведений.

Dissertation is devoted to the investigation of methodological approaches, principles, organizational-pedagogical terms and peculiarities of structure, content, forms of professional training of agrarian engineers in the USA and finding possibilities of bringing positive ideas of american experience in the system of higher agrarian education of Ukraine. In the investigation was scrutinized the transformation of higher agrarian education from the first agricultural and engineering colleges (“land-grand” colleges, middle of XIX century) in educational process of which dominated practical component and orientation on using specialists as farmers to the modern multistage system of bachelors, masters and doctors training in the branch of agricultural engineering. It is determined that the aim of american system of future agrarian engineers training is forming the competitive specialists, who can effectively cope with engineering activity according to the needs of agricultural trade-market. The mentioned aim is realized by the unity of four methodological approaches. Interdisciplinary approach is directed on the development of the breadth of world outlook, irregularity of thinking, ability to evaluate the effectiveness of this or that innovation, to organize its practical realization that teaches students to gain knowledge from different branches on their own. International approach demands close unity with manufacture and provides mastering the methodology of engineering activity and acquirement of creative skills and habits. Practically-orientational approach means mastering the whole cycle of innovational activity and development of professionally useful qualities of specialists, which are adequate to the new forms of work organization in the terms of modern innovational engineering activity. Problemanalytical approach gives the opportunity to focus students’ attention on the analysis and solving concrete problem situations, motivates them on acquiring new knowledge in different branches, forms creative abilities, induces to the scientifically- investigational activity.