Попередження та подолання професійного вигорання соціальних працівників

Abstract

У статті обґрунтовано актуальність проблеми попередження та подолання професійного вигорання соціальних працівників. Специфіка роботи працівників соціальної сфери зумовлена підвищеною емоційною насиченістю та складністю міжособистісного спілкування, управління ситуаціями різного рівня складності, що вимагають від фахівця значних психоемоційних зусиль та вміння попередити розвиток синдрому професійного вигорання. Мета статті полягає в обґрунтуванні особливостей попередження та подолання професійного вигорання соціальних працівників. У статті використовувались загальнонаукові теоретичні методи: аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми, синтез, порівняння та узагальнення. У процесі емпіричного дослідження застосовувалася методика діагностики професійного вигорання розроблена Н. Водоп’яновою, О. Старченковою на основі моделі К. Маслач і С. Джексон та методика діагностики рівня емоційного вигорання В. Бойка. Аналізом встановлено, що причинами виникнення синдрому професійного вигорання є втрата особистісних (внутрішніх) і соціальних (зовнішніх) ресурсів, для попередження та подолання синдрому професійного вигорання важливим є створення нових, або відновлення втрачених особистісних, соціально-психологічних і психо-енергетичних ресурсів, які допомагають працівнику протидіяти негативній дії стресу. Дослідженням визначено, що соціальним працівникам з ознаками синдрому професійного вигорання притаманний особливий причинно-наслідковий ланцюг із такими компонентами: емоційне виснаження, деперсоналізація та редукція особистих досягнень. Вплив даних компонентів посилюється через такі фактори: низький рівень поінформованості щодо проблеми професійного вигорання, відсутність теоретичних знань і практичних навичок самодіагностики основних ознак професійного вигорання на ранніх етапах розвитку синдрому та шляхів їх подолання. Зроблено висновки про те, що особливості попередження та подолання синдрому професійного вигорання у соціальних працівників відображені в комплексі дій керівника соціальної організації, до яких належать: моніторинг психологічного стану працівників, чітке роз’яснення посадових інструкцій, організацію профілактичних бесід та стимулювання внутрішньої мотивації, налагодження конструктивних комунікацій, проведення різноманітних тренінгових занять, створення позитивного морально-психологічного клімату в колективі.

В статье обоснована актуальность проблемы предупреждения и преодоления профессионального выгорания социальных работников. Специфика работы работников социальной сферы обусловлена повышенной эмоциональной насыщенностью и сложностью межличностного общения, управления ситуациями разного уровня сложности, требующие от специалиста значительных психоэмоциональных усилий и умения предупредить развитие синдрома профессионального выгорания. Цель статьи: обосновать особенностей предупреждения и преодоления профессионального выгорания социальных работников. Использованы общенаучные теоретические методы: анализ научной литературы по исследуемой проблеме, синтез, сравнение и обобщение. Применялась методика диагностики профессионального выгорания разработана Н.Водопьяновой, А.Старченковой на основе модели К.Маслач и С.Джексон и методика диагностики уровня эмоционального выгорания В.Бойко. Анализом установлено, что причинами возникновения синдрома профессионального выгорания является потеря личностных (внутренних) и социальных (внешних) ресурсов, для предупреждения и преодоления синдрома профессионального выгорания важным является создание новых или восстановления утраченных личностных, социально-психологических и психо-энергетических ресурсов, которые помогают работнику противодействовать негативному воздействию стресса. Исследованием установлено, что социальным работникам с признаками синдрома профессионального выгорания присущ особый причинно-следственная цепь с такими компонентами: эмоциональное истощение, деперсонализация и редукция личных достижений. Влияние данных компонентов усиливается из-за следующих факторов: низкий уровень информированности по проблеме профессионального выгорания, отсутствие теоретических знаний и практических навыков самодиагностики основных признаков профессионального выгорания на ранних этапах развития синдрома и путей их преодоления. Сделаны выводы о том, что особенности предупреждения и преодоления синдрома профессионального выгорания у социальных работников отражены в комплексе действий руководителя социальной организации, к которым относятся: мониторинг психологического состояния работников, четкое разъяснение должностных инструкций, организации профилактических бесед и стимулирования внутренней мотивации, налаживание конструктивных коммуникаций, проведение различных тренинговых занятий, создание положительного морально-психологического климата в коллективе.

The present article substantiates the topicality of the problem of preventing and overcoming the professional social workers’ burnout. The peculiarityof the work of social workers are determined by the increased emotional saturation and the complexity of interpersonal communication, the management of situations of different complexity levels, which require a specialist in significant psycho-emotional efforts and the ability to prevent the development of professional burnout syndrome. The aim of the article is to substantiate the peculiarities of prevention and overcoming the social workers’ professional burnout. The article used general scientific theoretical methods: analysis of scientific literature on the researched problem, synthesis, comparison and generalization.In the process of empirical research, the method of professional burnout diagnosis was used developed by N.Vodopianova, O.Starchenkova on the basis of the model of K.Maslach and S.Jackson and the method of diagnosing the level of emotional burnout developed by V. Boyko. The analysis revealed that the causes of the professional burnout syndrome are the loss of personal (internal) and social (external) resources; to prevent and overcome the burnout syndrome, it is important to create new or restore lost personal, social psychological and psycho-energy resources that help a worker to counteract the negative effects of stress. Social workers with signs of a burnout syndrome have a special cause-and-effect chain with the following components: emotional exhaustion, depersonalization and reduction of personal achievements. The impact of these components is intensified by the following factors: low awareness of the professional burnout problem, lack of theoretical knowledge and practical skills of self-diagnosis, the main signs of professional burnout in the early stages of the development of the syndrome and ways to overcome them. The conclusions show that the features of prevention and overcoming social workers’ professional burnout syndrome are reflected in the complex actions of the head of a social organization, which include: monitoring of the psychological state of the workers, clear explanation of job descriptions, organization of preventive discussion and stimulation of internal motivation, constructive communications, conducting various training sessions, creating a positive moral and psychological climate in the team.