Please use this identifier to cite or link to this item:
http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/12634
Title: | Подвійне запліднення у покритонасінних рослин і його відкриття професором Університету святого Володимира С. Г. Навашиним (до 120–річчя від дня відкриття) |
Other Titles: | DOUBLE FERTILIZATION IN ANGIOSPERMS: HISTORICAL OUTLINE AND SIGNIFICANCE OF THE DISCOVERY BY S.NAVASHYN, PROFESSOR OF ST.VOLODYMYR UNIVERSITY (DEDICATED TO 120TH ANNIVERSARY) |
Authors: | Барна, Микола Миколайович Барна, Любов Степанівна Герц, Наталія Володимирівна Мацюк, Оксана Богданівна |
Bibliographic description (Ukraine): | Барна М. М. , Барна Л. С., Герц Н. В., Мацюк О. Б. Подвійне запліднення у покритонасінних рослин і його відкриття професором Університету святого Володимира С. Г. Навашиним (до 120–річчя від дня відкриття) // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Біологія. Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2018. № 3-4 (Вип. 74). С. 8-16 |
Issue Date: | 2018 |
Publisher: | Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка |
Keywords: | чоловічий гаметофіт жіночий гаметофіт покритонасінні рослини подвійне запліднення Х з’їзд російських природодослідників і лікарів Fritillaria tenella Lilium martagon S. Navashyn double fertilization chalazogamy Angiosperms 10th Congress of Russian Natural Scientists and Physicians |
Series/Report no.: | Біологія; |
Abstract: | ХХ століття в ботанічній науці характеризувалося особливим науковим піднесенням серед учених-ембріологів, які зосередили свою увагу над дослідженнями чоловічого і жіночого гаметофітів та процесу запліднення у насінних рослин, але найбільше публікацій з цих проблем було відмічено для великої групи насінних рослин–покритонасінних.
Як відмічає Я. С. Модилевський [1956, c. 94–112], усі ембріологічні дослідження того часу проводилися в основному на живому матеріалі. Якщо процеси розвитку чоловічого чи жіночого гаметофітів можна було проводити на живому матеріалі, застосовуючи аноптральну мікроскопію, то вивчення механізмів запліднення у покритонасінних рослин вимагало більш досконалої методики з попередньою фіксацією дослідного матеріалу.
Зарубіжними та вітчизняними вченими досліджувались різні аспекти процесів розвитку чоловічого та жіночого гаметофітів у покритонасінних рослин, без пізнання особливостей розвитку, формування та у завершеному стані їх будови неможливо було підійти до розкриття суті і специфіки процесу запліднення у покритонасінних рослин.
Перш, ніж підійти до розкриття феноменального процесу–процесу подвійного
запліднення у покритонасінних рослин, нам вбачається, що доцільно коротко зупинитись на особливостях формування чоловічого і жіночого гаметофітів покритонасінних рослин. The most outstanding achievement in the botanical science of the 2nd half of the 19th century was the discovery of double fertilization in the flowering plants (Angiosperms), made in 1898 by the professor of St. Volodymyr University, Serhii Havrylovych Navashyn. First the report entitled “Recent Observations about Fertilization in Fritillaria Tenella and Lilium Martagon” was presented on November 24th, 1898 at the 10th Congress of Russian Natural Scientists and Physicians, held in Kyiv. The biological nature of double fertilization involves two sperms, which form in the pollen tube. One оf them merges with the ovicell; the other, with the nucleus of the embryo sac, so that both the embryo and the endosperm develop as a result of the sexual process. The discovery of double fertilization by S. Navashyn got further acclaim and became known as a universal law observed in all the flowering plants (angiosperms). However, for some unknown reasons the research studies into the plant embryology in major Ukrainian institutions (located in Kyiv, Odessa, Kharkiv, Poltava, etc.) were suspended. Hopefully, the time will come to resume the research on the plant embryology of flowering plants conducted in Botanical Gardens in Yalta, Uzhhorod National University and Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Cytoembryologic research should be facilitated and promoted since it is essential for the world science to develop the theory of systematics, phylogeny and plants evolution, and solve issues of incompatibility in the processes of top crossing and interbreeding, as well as forecasting of heterosis in hybrids and cultivars in species of Роpulus L., Sаliх L. genera of Salicaceae Mirb. family, of genus Acer L. of Aceraceae Juss. family, genus Juglans L. of Juglandaceae А. Riсh. eх Kunth family, genus Quercus L. of Fagaceae Dumort family and many other genera and families. The application of innovative research methods (genetic, cytological, cytochemical, histological, biochemical, electromicroscopic, etc.) will enable a more thorough study of specific mechanisms and phenomena (e.g., to examine sperms in the cytoplasm of embryo sac to refer to male еlements as nucleuses or cells) of a complex biological process – double fertilization, typical of a division of the Angiosperms (in accord with current terminology Flowering plants (Magnoliophyta). Hopefully, the concerns raised in this extract will encourage cytoembryologic research in Ukraine as it is an essential prerequisite for successful development of Ukrainian and world of Botanical Science. |
URI: | http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/12634 |
ISSN: | 2078-2357 |
Appears in Collections: | Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Сер. Біологія. 2018. Вип. 3-4 (74) |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
Barna_Barna_Herts_Matsiuk.pdf | 132,45 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.