Основні тенденції в будівництві фортифікаційних укріплень на території Західної України в X–XII ст.

Abstract

У статті виявлено основні типи фортифікаційних укріплень регіону, що мали місце у Х–ХІІ ст. Простежено основні тенденції, характерні у розбудові об’єктів фортифікаційного значення та замків зокрема. Зважаючи на особливості давньоруського фортифікаційного будівництва, тривалий час місто було втіленням усіх відомих фортифікаційних споруд на той час. У ранньому середньовіччі в загальну систему оборонних споруд міста входили власні укріплення культових споруд, монастирів та церков. Місцеві феодали мали власні укріплені житла, що знаходилися у межах міста і фортифікаційні укріплення яких тісно перепліталися із системою фортифікації усього міста. У цей період складно виокремити один конкретний тип фортифікаційних укріплень. Приблизно у ХІ–ХІІ ст. на західноукраїнських землях розпочинають виокремлюватися типи укріплень, що не залежали від міста і функціонували як самостійні об’єкти фортифікації. Висвітлені загальні для всіх фортифікаційних споруд тенденції, що мали вирішальне значення в будівництві з метою покращення обороноздатності укріплень.

In the article, the author reveals the main types of fortification fortifications of the region that took place in the X–XII centuries. Trace the main tendencies that were characteristic of the development of objects of fortification value and locks in particular. Due to the peculiarities of the ancient fortifications, for a long time, the city was the embodiment of all known fortifications at that time. In the early Middle Ages, the city’s general system of defensive structures consisted of own reinforcements of religious buildings, monasteries and churches. Local feudal lords had their own reinforced dwellings located within the city and whose fortification fortifications were closely intertwined with the system of fortification of the entire city. During this period, it is very important to separate one particular type of fortification fortifications. Approximately in the 11th-13th centuries, types of fortifications that did not depend on the city and functioned as independent fortification objects began to be distinguished on the western Ukrainian lands. The general tendencies of all fortification structures were highlighted, which had a decisive importance in construction in order to improve the defense capability of fortifications.