Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/12458
Назва: Самый любимый рассказ А. П. Чехова («Студент»)
Автори: Богданова, Ольга
Бібліографічний опис: Богданова О. Самый любимый рассказ А. П. Чехова («Студент») / Studia Methodologica. Тернопіль ; Кєльце : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2018. Вип. 46. С. 71-84
Дата публікації: 2018
Видавництво: Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Ключові слова: history of Russian literature of XX century
prose
A. Chekhov
story “Student”
imitation tactics
L. Tolstoy
история русской литературы ХХ в.
проза
А. П. Чехов
рассказ «Студент»
имитационная тактика
Л. Н. Толстой
historia literatury rosyjskiej XX wieku
proza
A. P. Czechow
opowiadanie „Student”
taktyka naśladownictwa
L. N. Tołstoj
історіяросійськоїлітератури ХХ ст.
оповідання «Студент»
імітаційна тактика
Короткий огляд (реферат): The article proposes a new approach to understanding the famous story of A. Chekhov “Student”.Previously, the critic interpreted the story as the beginning of a new stage in Chekhov’s work, as the process of rebirth Chekhov’s hero, his “ascent” to a new knowledge of life.In this article it is proved that the visible “originality” of the story is simulative, imitative, convergent. Chekhov creates the short story “Student” “to taste” of L. Tolstoy, embodying and imitating the main features of Tolstoy manners.Work discovered that Chekhov does not inherit to Tolstoy, but arguing with him.Chekhov ironically embodies the image of the hero, and those ideological maxims which the student pathetically exposes in his “sermon”.The article proves that Chekhov’s story “Student” is absolutely organic and traditional for the author and does not violate the single Chekhov’s metatext.
В статье предложен новый подход к осмыслению хрестоматийно известного рассказа А. П. Чехова «Студент». Если прежде критика интерпретировала рассказ как начало нового этапа в творчестве Чехова, как процесс перерождения чеховского героя, его «восхождение» к новому знанию о жизни, то в данной работе доказано, что видимая «новизна » рассказа симулятивна, имитационна, конвергентна. Чехов создает рассказ «Студент» «по вкусу» Л. Толстого, воплощая и имитируя толстовские черты художественного письма, толстовской манеры. В работе обнаружено, что Чехов не наследует Толстому, а спорит с ним, иронически воплощая как образ героя, так и те идейные сентенции, которые персонаж-студент патетически излагает в своей «проповеди» перед героинями-вдовицами и в финальном внутреннем монологе. В статье доказано, что на уровне чеховского подтекста рассказ «Студент» абсолютно органичен и традиционен для творчества писателя и не нарушает единого чеховского метатекста.
Artykuł oferuje nowe podejście do zrozumienia znanego opowiadania A. P. Czechowa „Student”. Jeśli wcześniej krytycy interpretowali opowiadanie jako początek nowego etapu w twórczości Czechowa, jako proces transformacji bohatera Czechowa, jego „wstąpienia” do nowej wiedzy o życiu, w tym artykule udowadniamy, że pozorna „nowość” opowiadania jest symulowana, imitowana, kowergentna. Czechow tworzy opowiadanie „Uczeń” „wg gustu” L. Tołstoja, ucieleśniają i naśladują artystyczne cechy, sposób pisania Tołstoja. W artykule stwierdzono, że Czechow nie naśladuje Tołstoja, lecz kłóci się z nim, ironicznie kreując zarówno wizerunek bohatera, jak i ideologiczne maksymy, które bohater-student patetycznie wygłasza w swoim „kazaniu” do wdów w końcowym monologu wewnętrznym. W artykule zostało udowodnione, że na poziomie podtekstu opowiadanie Czechowa „Student” całkowicie organiczny i tradycyjny dla twórczości pisarza i nie łamie jedności metatekstu Czechowa.
У статті запропонованоновий підхід до осмислення хрестоматійновідомого оповідання А. П. Чехова «Студент». Якщо раніше критика інтерпретувала оповідання як початок нового етапу у творчості Чехова, як процес переродження чеховського героя, його «сходження» до нового знання про життя, то в даній роботі доведено, що видима «новизна» оповідання симулятивна, імітаційна, конвергентна. Чехов створює оповідання «Студент» «за смаком» Л. Толстого, втілюючи та імітуючи толстовські риси художнього письма, толстовської манери. У роботі виявлено, що Чехов не наслідує Толстого, а сперечається з ним, іронічно втілюючи як образ героя, так і ті ідейні сентенції, які персонаж-студент патетично викладає у своїй «проповіді» перед героїнями-вдовицами і у фінальному внутрішньому монолозі. У статті доведено, що нарівні чеховського підтексту оповідання «Студент» абсолютно органічний та традиційний для творчості письменника і не порушує єдиного чеховського метатексту.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/12458
ISSN: 2307-1222
Розташовується у зібраннях:Studia Methodologica. Вип. 46

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
7Bohdanova.pdf99,27 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.