Релігієзнавча думка українського національно-культурного відродження початку ХХ ст.: історіографічний аспект

Abstract

У статті представлено огляд і розкрито основні рівні наукового дослідження релігієзнавчої спадщини діячів українського національно-культурного відродження початку ХХ ст. в новітньому історіографічному дискурсі. Автором зазначено, що сучасні вчені в галузі українознавства зосереджуються на висвітленні релігієзнавчих поглядів таких тогочасних діячів, як О. Бочковський, В. Винниченко, М. Грушевський, В. Липинський, О. Лотоцький, І. Огієнко, А. Річинський, М. Шаповал, звертають увагу на розкриття їхнього бачення сутності релігії, особливостей її взаємодії з культурними, соціальними, суспільно-політичними та національними феноменами, аналізують внесок тогочасних мислителів у процес обґрунтування, ідейного зрощення та інституційного оформлення українського православ’я. Виокремлено п’ять історіографічних рівнів наукового вивчення української релігієзнавчої думки початку ХХ ст.: теоретико-методологічний, антолого-синтетичний, персоналістичний, енциклопедично-узагальнюючий, екстраполяційно-інтерпретаційний, наведено їхні посутні характеристики та предметні сфери. Зроблено висновок про роль і значення української релігієзнавчої спадщини початку ХХ ст. для сучасних націєтворчих та державотворчих процесів в Україні.

This article provides the main levels of the scientific study of the religious heritage of the figures of the Ukrainian national and cultural revival of the early 20th century in the newest historiographic discourse. The author notes that modern scientists of Ukrainian studies concentrate on research of religious views such contemporary personality as A. Bochkovskyi, V. Vinnichenko, M. Grushevskyi, W. Lipinskyi, E. Lototskyi, I. Ogienko, A. Richynskyi, M. Shapoval, focus attention on the disclosure of their vision of the essence of religion, especially its interaction with the cultural, social, political and national phenomenons, analyze the contribution of contemporary thinkers in the process of justification, ideological and institutional formalization of Ukraine Orthodoxy. The characteristic of five levels historiographical of Ukrainian scientific study of religion idea of the early 20th century is presented, it is based on problem and thematic analysis of modern historiography: theoretical and methodological (study of modern scientific approaches and methodological strategies for understanding the problem under study) anthological and synthetic (holistic, systematic and comparative analysis of the time religious heritage), personalistic (the reproduction of religious visions and the views of concrete Ukrainian figures), encyclopedic and generalizing (scientific cut, classification and assessment of the religious heritage of Ukrainian scientists of the early 20th century), interpretative and extrapolation (analysis religious theories in the context of current challenges civilizational, religious and ecclesiastical content). It is noted that modern scientific research of religious aspects of Ukrainian national and cultural renaissance are based on the principles of academic, detachment from any confession, objectivity and comprehensive study of the problems raised. The article concludes about the role and significance of the Ukrainian religious heritage of the early 20th century for contemporary national and state building processes in Ukraine.