Середньовічне місто і початок процесу десакралізації держави

Abstract

Церковна і світська влада періоду зрілого середньовіччя (ХI–ХIII ст.) мислили державу як невід’ємний елемент християнського Універсуму, в силу чого вона була покликана ще на землі створити «образ граду небесного». Для цього необхідно було сприяти доброчесному життю підданих і усувати перешкоди на їх шляху до «небесного блаженства». Однак, в середньовічного місті, внаслідок збігу низки соціокультурних обставин і формування культури Ренесансу, відбувся відхід від традиційного християнського світогляду, що мало дуже серйозні наслідки у поглядах на сутність і завдання держави.

The church and secular authority of the Developed Middle Ages (ХІ–ХІІІ centuries) thought the state included in the system of the Christian Universum, so it was called on the earth to create «the image of the city of heaven». To do this, it was necessary to promote the virtuous life of the subjects and remove obstacles on their way to «heavenly bliss». However, in the medieval city, due to the coincidence of a number of socio-cultural circumstances and the formation of a Renaissance culture, a departure from the traditional Christian worldview took place, which had a very serious impact on understanding the essence and purpose of the state.