Реалія як об’єкт досліджень вітчизняних та зарубіжних перекладознавців

Abstract

У статті здійснено аналіз наукових праць вітчизняних та зарубіжних перекладознавців, розглянуто відомі тлумачення поняття «реалія», що є центральною сполучуваною ланкою між мовою і культурою, та досліджено шляхи відтворення зазначеного лінгвістичного явища. Встановлено, що в перекладознавстві термін вперше був ужитий на позначення національно-специфічного об’єкта, а не лексеми. Пізніше дефініція була коригована і передбачала слова, що позначають національно-специфічні реалії суспільного життя і матеріального побуту. Щодо способів та принципів відтворення реалій, то в статті проаналізовано шляхи відтворення англійських реалій українською мовою та зазначено, що це багатогранний процес, оскільки під час перекладу є змога вивчити історію, культуру, традиції, звичаї, менталітет і спосіб життя того народу, в мові якого існує та чи інша реалія. На підставі поданих даних можна стверджувати, що реалії щораз ставлять перекладача перед проблемою вибору способу їхньої передачі. Перекладачеві під час роботи з реаліями необхідно знати культуру соціуму, в якому функціонує та чи інша реалія, і вміти враховувати специфіку перекладу відносно його цілей, реципієнтів і основної ідеї журналу чи газети, зі шпальт яких береться оригінальний текст, адже професійну компетенцію перекладача складають не тільки теоретичне та практичне володіння мовою, й низка екстралінгвістичних факторів.

В статье осуществлен анализ научных трудов отечественных и зарубежных переводчиков, рассмотрены существующие определения понятия «реалия», которые являются центральным звеном между языком и культурой, исследованы способы передачи указанного лингвистического феномена. Установлено, что в переводоведении термин впервые был употреблен для обозначения национально-специфического объекта, а не лексемы. Позже дефиницию корректировали, имея в виду слова, обозначающие национально-специфические реалии общественной жизни и материального быта. Относительно способов и принципов перевода реалий, то в статье проанализированы способы перевода английских реалий на украинский язык и отмечено, что это многосторонний процесс, поскольку при переводе есть возможность изучить историю, культуру, традиции, обычаи, менталитет и образ жизни народа, в языке которого существует та или иная реалия. На основании представленных данных можно утверждать, что реалии каждый раз ставят переводчика перед проблемой выбора способа их передачи. Переводчику при работе с реалиями необходимо знать культуру социума, в котором функционирует та или иная реалия, и уметь учитывать специфику перевода относительно его целей, реципиентов и основной идеи журнала или газеты, со страниц которых берется оригинальный текст, ведь профессиональную компетенцию переводчика составляют не только теоретическое и практическое владение языком, а и целый ряд экстралингвистических факторов.

The article analyzes the scientific works of domestic and foreign translators, examines the existing definitions of the concept of «realia», which are the central link between language and culture, and studies the ways of translation of this linguistic phenomenon. The authors came to the conclusion that in translation studies the term first was used to denote a national-specific object, not lexeme. Later, the definition was corrected and meant the words denoting the national-specific realities of social and material life. The authors carried out the scientific research on the study of the phenomenon by Ukrainian scientists and found that it is actively investigated. As for the methods and principles of realia translation, the article analyzes the ways of translation of English realia into Ukrainian and states that this is a multilateral process, since during translation there is an opportunity to study the history, culture, traditions, customs, mentality and lifestyle of the people in the language of which these or those realia exist. Based on the analysis provided, we can state that realia each time make a translator choose one or another method of their rendering, which depends on such preconditions as the type of the text, the significance of realia in the context, the type of realia, their place in the lexical systems of the source and target languages, language’s literary traditions, readers of translation. The difficulties of translating realia are related to the degree of their occurrence and frequency of use in the source language. The accessibility of the non-standard vocabulary, even for the native speakers of the source language, depends on the degree of their use and the field of use. The problem of difficulty in translation is solved by means of the communicative situation and sufficient fund of background knowledge, which must necessarily be present in the minds of the communication participants and largely determine the content of the statement. When working with realia, a translator needs to know the culture of a society in which realia function, and to be able to take into account the specifics of the translation in relation to its goals, recipients, and the main idea of the source journal or newspaper, because the professional competence of a translator includes not only theoretical and practical language proficiency, but also a number of extralinguistic factors.