Діагностика сформованості інформаційно-аналітичної компетентності майбутніх лікарів

Abstract

Розглянуть хід проведення експериментальної перевірки сформованості інформаційно-аналітичної компетентності майбутніх лікарів. Визначення рівня сформованості проведено за установленими показниками і критеріями. Критеріями оцінювання сформованості інформаційно-аналітичної компетентності майбутніх лікарів відповідно до структурних компонентів зазначеної компетентності визначено: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, рефлексійний. До комплексу діагностичних засобів включено наступні методи: аналіз наукової літератури, узагальнення та систематизація педагогічного досвіду для визначення структурних компонентів інформаційно-аналітичної компетентності; спостереження за діяльністю студентів, тестування, бесіди, анкетування студентів, викладачів та практикуючих лікарів, а також методи математичної статистики. Подано узагальнені результати оцінки сформованості інформаційно-аналітичної компетентності майбутніх лікарів. Зроблено висновок, що без цілеспрямованого формування інформаційно-аналітичної компетентності майбутні лікарі не оволодівають на високому рівні компетенціями, які входять до її складу (пошуково-інформаційна, інформаційно-технологічна, аналітична, комунікативна, соціальна).

Рассматривается ход проведения экспериментальной проверки сформированности информационно-аналитической компетентности будущих врачей. Определение уровня сформированности проводилось по установленным показатели и критериями. Критериями оценки сформированности информационно-аналитической компетентности будущих врачей в соответствии со структурными компонентами выделены: мотивационный, когнитивных, деятельностный, рефлексивный. В комплекс диагностических средств включены следующие методы: анализ научной литературы, обобщение и систематизация педагогического опыта для определения структурных компонентов информационно-аналитической компетентности; наблюдение за деятельностью студентов, тестирование, беседы, анкетирование студентов, преподавателей и практикующих врачей, а также методы математической статистики. Представлены обобщенные результаты оценки сформированности информационно-аналитической компетентности будущих врачей. Сделано вывод о том, что без целенаправленного формирования информационно-аналитической компетентности будущие врачи не овладевают на высоком уровни компетенциями, которые входят в ее состав (поисково-информационная, информационно-технологическая, аналитическая, коммуникативная, социальная).

The ability to make responsible decisions, provide the necessary quality medical care to the patient using modern methods of diagnostics and treatment presupposes that the future doctor has formed information and analytical competence. Theoretical analysis of the scientific literature made it possible to define information and analytical competence as a component of professional competence that determines the willingness and ability of future doctors to apply the knowledge, skills acquired when they work with information of different types and forms of presentation, as well as the ability to effectively perform its analytical and synthetic processing with the aim of gaining new knowledge to ensure the process of taking responsible decisions and accomplishing tasks at the time of the examination of the patient, the specification of modern, efficient therapeutic and pharmaceutical activities. The article reviews the progress of the experimental check of the formation of the information-analytical competence of future doctors. Determination of the level of formation was carried out according to established indicators and criteria. As criteria and indicators for assessing the formation of information and analytical competence of future doctors, we have identified: motivational (the direction to acquire knowledge, the intensity of cognitive needs, the focus and strength of internal motives); cognitive (completeness of mastering theoretical knowledge on the search strategy, analytical-synthetic processing and presentation of information); activity (the completeness of the information and analytical activities carried out, the awareness of the actions of information and analytical activities, the transfer of actions to an unconventional situation); reflexive (level of development of reflexivity, ability to self-development, self-education). The following methods were included in the diagnostic tools: analysis of scientific literature, generalization and systematization of pedagogical literature; monitoring of students' activities, testing, interviews, questioning of students, teachers and doctors; methods of mathematical statistics. Generalized results of the assessment of the formation of information and analytical competence of future doctors are presented. The conclusion is that without the purposeful formation of information and analytical competence, future doctors do not acquire the high levels of competencies that are included in its composition (searching-informative, informatively-technological, analytical, communicative, social).