Занадто акустичне місто в Блакитній Галілеї, або художня проза як джерело історії України (приклад міста Тернополя)

Abstract

Автор цієї статті пропонує огляд художніх прозових текстів як джерел історії міста Тернополя, застосовуючи ретроспективний підхід. Огляд охоплює час від сучасності до початку ХІХ століття. Візії різних авторів без сумніву доповнять не лише уявлення про місто та його мешканців описуваних часів, а й про стереотипний образ Тернополя та ментальність городян. Останнє має бути цінним для історико-антропологічного розуміння місцевої історії Тернополя.

Автор этой статьи предлагает обзор художественных прозаических текстов как источников истории города Тернополь, используя ретроспективный подход. Обзор охватывает период от настоящего до начала 19 века. Видения разных авторов, несомненно, дополнят не только представления о городе и его обитателях описываемых времен, но и стереотипный образ Тернополя и менталитет его граждан. Последнее должно быть ценным для исторического и антропологического понимания местной истории Тернополя.

The author of this article offers an overview of artistic prose texts as sources of the history of Ternopil, using a retrospective approach. Review covers the period from the present to the early 19th century. The visions of various authors will no doubt complement not only imagines of the city and its inhabitants of the times described, but also the stereotypical image of Ternopil and the mentality of its citizens. The latter should be valuable for historical and anthropological understanding of the local history of Ternopil.