Міжнародний туризм та його інституціоналізація у міжнародних відносинах 1920–1930-х рр.(на прикладі II Речі Посполитої)

Abstract

В статті аналізується інституційна та правова база міжнародного туризму і співробітництва у туристичній сфері Польської держави з країнами Європи у 1920–1930-і рр. Розглядаються важливі для розвитку туризму у міжвоєнний період міжнародні двосторонні та багатосторонні договори. Висвітлюються основні механізми та заходи активізації і полегшення транскордонних туристських міграцій, що покликані забезпечити зручну для туристів комунікацію між країнами, спростити процедури прикордонного та митного оформлення, сприяти культурним та гуманітарним контактам.

В статье анализируется институциональная и правовая база международного туризма и международного сотрудничества в туристической сфере Польского государства со странами Европы в 1920–1930-е гг. Рассматриваются важные для развития туризма в межвоенный период международные двусторонние и многосторонние договоры. Освещаются основные механизмы и методы активизации и облегчения трансграничных туристских миграций, которые были призваны обеспечить удобную для туристов коммуникацию между странами, упростить процедуры пограничного и таможенного оформления, содействовать культурным и гуманитарным контактам.

The article presents the institutional and legal framework of international tourism and international cooperation in tourism sector of Polish state with the European countries in the 1920–1930s. The text highlights the most important for development of tourism in interwar period international bilateral and multilateral agreements. The paper presents the basic mechanisms and activities to intensify and facilitate cross-border tourist migrations designed to provide convenient for tourists communication between the countries to simplify procedures for border and customs clearance for tourists, to promote cultural and humanitarian contacts.