Методологічний дискурс у сфері досліджень пам’яток паркобудування XVIII – початку ХХ століть: мистецтвознавчий аспект

Abstract

У статті проаналізовано феномен маєткового паркобудування Поділля з позиції розгляду і вибору оптимальної методології дослідження. Окреслено комплекс мультинаукових методів та логіку їх поєднання при здійсненні мистецтвознавчого дослідження парків. Аргументовано логіку багатовимірного підходу до методології і теорії історії мистецтва, так званого методологічного дискурсу. Обґрунтовано використання семіотичного і трансцендентального методів у дослідженні маєткового паркобудування як мистецького феномену, здійснене їх трактування узалежнено від специфіки дослідження. Представлено базові підходи при побудові цілісної методики дослідження маєткового паркобудівництва.

В статье проанализирован феномен поместного паркостроительства Подолья с точки зрения рассмотрения и выбора оптимальной методологии исследования. Определены комплекс мультинаучных методов и логика их сочетания при осуществлении искусствоведческого исследования парков Аргументирована логика многомерного подхода к методологии и теории истории искусства, так называемого методологического дискурса. Обосновано использование семиотического и трансцендентального методов в исследовании поместного паркостроительства как искусствоведческого феномена, осуществлена их трактовка с учетом специфики исследования. Представлены базовые подходы при построении целостной методики исследования поместного паркостроительства.

The phenomenon of Podillya’s estate park construction from the standpoint of building an optimal research methodology has been considered. The discourse of the fundamental works of the most authoritative authors on the methodology of art studies (Rosalinda Kraus, Donald Kuspit, Anne D’Alleva, Umberto Eco, G. Wolflin, E. Panofsky, R. Arnheim, V. Arslanov, E. Gombrich) has been carried out. The publications on the methodology of art studying researches of the most notable domestic scientists – R. Yatsiv, R. Shmahalo, B. Shumylovych, D. Skrynnyk-Myskova have been studied. The complex of multi-scientific methods and the logic of their combination during the realization of art-study research of parks (historical-typological, artistic-representative, biographical, semiotic analysis, transcendental, psychoanalysis, structuralism, artistic representation (analysis of iconographic sources), heuristic) have been outlined. The truth of the Kantian and Hegelian views on art has been determined, when the fundamental difference between labour and art was determinant (art as inexpedient without purpose). The author substantiates the understanding of the gentry estate as a separate artistic direction, self-contained microcosm which autonomy is determined by spatial coordinates, a unique philosophical base and artistic methods of creation. The use of semiotic and transcendental methods in the exploration of the estate park construction as an artistic phenomenon has been substantiated, their interpretation depending on the specificity of the research has been carried out. The criterion for using the semiotic method was the information-semiotic understanding of culture as the world of symbols, signs and communication processes; the architectural-landscape forms are considered as signs, and the park itself (as a set of these forms) – as a semiotic text. The essence of the transcendental method is that the definition of being is given through the disclosure of the subjective conditions (foundations) of its constitution (formation). It is proved that the park as an artistic creation can be interpreted as something objective, certain harmony of parts, etc., but it can be analysed as a work of artistic taste (subjective prerequisite) of the creator and the viewer. The basic approaches (systemic, hermeneutic, synergetic) in the course of construction of a holistic methodology of the exploration of the estate park construction have been presented. The logic of multidimensionality (plurality) in the methodology of the research of the park constructing tradition, the so-called methodological discourse, has been argued. Consequently, an estate park, which is a complex and original cultural phenomenon, requires a methodological tool that meets the specificity of the research. The combination of systemic, hermeneutical, synergetic approaches has created an opportunity for a conceptual understanding of the process of Podillya’s estate park construction and its presentation as a cultural phenomenon in the artistic park-building tradition of Western Europe. Laconically presented methods do not claim to be scientific truth, however – they can be used in artistic research of other similar objects.