Феномен “школа” как структурно-информационная модель музыкального искусства

Abstract

В статье рассмотрены различные подходы к определению феномена “школа”, существующие в музыковедении. Выявлено взаимодействие всех слагаемых музыкального искусства в “школе”, их влияние на ход ее становления и развития. Осмыслены схожие и отличительные черты между “школой” и “традицией”. Предложена модель, отображающая целостность “школы”, специфику ее функционирования во времени и пространстве. Автор высказал собственную формулировку, характеризующую данное явление.

У статті розглянуто різні підходи до визначення феномену “школа”, наявні у музикознавстві. Виявлено взаємодію усіх доданків музичного мистецтва у “школі”, їх вплив на перебіг її становлення та розвитку. Осмислено спільні та відмінні риси між “школою” і “традицією”. Запропоновано модель, що відображає цілісність “школи”, специфіку її функціонування у часі та просторі. Автор висловив власне формулювання, що характеризує дане явище.

Modern literature on “school” in music gives different approaches to the studies of the subject. Some scientists confine themselves to comprehending methodological problems in the analysis of this phenomenon. Other researchers who study specific schools pay attention to the practical results of their most distinguished leaders’ activities, that is, methodological conclusions, pedagogical methods and composition decisions. Summarizing the existing information, it is worthy to notice interaction of usually three components of music art: performance, composition and pedagogy, which are mostly responsible for the progress of “school”. Unfortunately, the aspect of research remains outside analytical dispute of the authors, although it plays an equally important role in the formation and life of the “school”. That allows to refer it to the composite components mentioned above and ensures the integrity of the creative process as a systemic formation.