Концепт «храм» крізь призму оповідання Богдана Лепкого «Дзвони»

Abstract

Bohdan Lepky is the writer of an outstanding talent, the author of many works on history. His short story “Bells” stands out in his heritage with its particularly tragic, novelistic accent. The aim of this study is to trace the reflection of ethnophilosophical concept “temple”, which was used by S. Krymskyi to analyse Ukrainian cultural reality (including literary works) as a part of universal triad “Home-Field-Temple”, through the prism of the abovementioned work. This will provide an opportunity to interpret it at a fundamentally new level, which can be applied in the process of studying the author’s heritage at secondary and post-secondary institutions or while writing research papers. In the process of doing this research, interdisciplinary and hermeneutic approaches to interpreting the work, archetypal analysis, literary criticism and other generic scholarly methods were extensively used. The major finding of the research lies in the demonstration of possible application of integrative approach along with the use of concepts and categories from various fields of modern humanities studies. Thus, the concept “temple” can be considered as pivotal in a novelistic short story by Bohdan Lepky “Bells”, which is revealed on the level of plot, as well as on the level of images (the image of father Savyshyn). The value of the research lies in the fact that it gives the opportunity for the completely new, non-linear, what might be called “stereoscopic” interpretation and insight into a literary text, in this case the short story “Bells”, which proves the universality and effectiveness of the selected methodology.

Богдан Лепкий — письменник непересічного обдарування, автор багатьох творів на історичну тематику. Особливо трагічним, новелістичним звучанням у його спадщині вирізняється невелике за обсягом оповідання «Дзвони». Мета наукового дослідження — простежити відображення етнофілософського концепту «Храм», що його застосував С. Кримський для аналізу реалій української культури (в тому числі й літературних творів) у складі універсальної тріади «Дім — Поле — Храм», крізь призму зазначеного твору. Це дасть змогу осмислення його на якісно новому рівні, що можна буде використати при вивченні спадщини письменника в середніх та вищих навчальних закладах, при написанні наукових розвідок. Під час студіювання цієї теми найширше використано інтердисциплінарний та герменевтичний підходи до трактування твору, метод архетипів, літературознавчий аналіз та інші загальнонаукові методи. Основним результатом дослідження є доведення можливості застосування для аналізу художнього твору інтегративного підходу із використанням категоріального апарату різних галузей сучасної гуманітаристики. Отже, концепт «Храм» можна вважати стержневим у новелістичному оповіданні Богдана Лепкого «Дзвони», що проявляється як на фабульному (на рівні сюжету), так і на образному (образ отця Савишина) рівні твору. Цінність проведених студій полягає у тому, що це дало можливість зовсім іншого, не лінійного, а ніби «стереоскопічного» прочитання та розуміння художнього тексту, в зазначеному випадку оповідання «Дзвони», і це ще раз доводить універсальність та ефективність обраної методології.

Bohdan Łepki — pisarz o nieprzeciętnym talencie, autor wielu utworów na tematy historyczne. Szczególnie tragiczne brzmienie nowelistyczne cechuje jego objętościowo nieduże opowiadanie „Dzwony”. Głównym wynikiem badania jest udowodnienie możliwości wykorzystania w analizie utworu literackiego podejścia zintegrowanego z użyciem aparatu kategorialnego różnych dziedzin współczesnych nauk humanistycznych. Wartość przeprowadzonych badań polega na tym, że umożliwiły one zupełnie nowe, nielinearne, niejako „stereoskopowego” odczytania i pojmowania tekstu literackiego, w naszym przypadku opowiadania „Dzwony”, co jeszcze raz dowodzi uniwersalny i efektywny charakter wybranej metodologii.