Авторська генологічна свідомість Богдана Лепкого і жанрові традиції в європейській літературі

Abstract

The article focuses on the systemic understanding of the artist’s creativity and the category of author’s consciousness of the creator as a powerful and sole source of creative act. Literary studies have long been interested in manifestations of the author in an artwork. In the works of Ivan Franko, O. Biletsky and M. Kodak it was traced how aesthetic and artistic tastes, philosophical and aesthetic views, ideological orientations in the whole of the writer or the theorist of literature were developed. We take into account the active creative work of B. Lepky as a prose writer, university teacher and cultural and public figure, organically linked with national environments of Ukraine, Poland, Czechoslovakia, Austria and Germany. And in this passage we analyze how the most characteristic of his individual aesthetic consciousness was textured by himself, in which certain impulses were echoed that came to him in a different way. The research outlines the problem of author’s subjective qualification of his own work with his genre outline. We note that a more in-depth study requires the question of the ratio of subjective (author) and general (theoretical) views on the definition of the genre.

Стаття присвячена системному розумінні творчості митця і категорії авторської свідомості творця як потужного і єдиного джерела творчого акту. Літературознавство здавна цікавиться проявами автора в художньому творі. У працях І.Франка, О.Білецького та М. Кодака простежено, як розвивались естетичні та художні смаки, філософсько-естетичні погляди, світоглядні орієнтації в цілому письменника чи теоретика літератури. У дослідженні беремо до уваги активну творчу діяльність Б.Лепкого як прозаїка, університетського викладача і культурно-громадського діяча, органічно пов’язаного з національними середовищами України, Польщі, Чехословаччини, Австрії та Німеччини. І в цьому руслі аналізуємо, як текстуально сам Лепкий фіксував вияви своєї індивідуальної естетичної свідомості. У роботі окреслено проблему авторської суб’єктивної кваліфікації власного твору з його жанровим окресленням. Констатуємо, що глибшого дослідження вимагає питання про співвідношення суб’єктивного (авторського) та загальнопоширеного (теоретичного) поглядів щодо означення жанру.

Artykuł poświęcony jest systemowemu pojmowaniu twórczości artysty i kategorii świadomości autora jako potężnego i jedynego źródła aktu twórczego. Literaturoznawstwo od dawna interesuje się przejawami autora w utworze literatury pięknej. W pracach I. Franki, A. Bieleckiego i N. Kodaka zostały poddany analizie proces zmiany gustów estetycznych i literackich, poglądów filozoficzno-estetycznych oraz postawy światopoglądowe pisarza lub teoretyka literatury.