Творча індивідуальність Георгія Петрука-Попика

Abstract

У статті досліджується поетичний доробок Г. Петрука- Попика, який досі очікує фахового поцінування, крізь призму художньої своєрідності (художня картина світу, образо творення, символічність, фольклорні мотиви, націєцентризм та ін.). Осмислюється поезія митця з позицій його творчої значущості, що відкриває шлях для нового прочитання, поглибленої естетико- культурологічної та оцінної інтерпретації мистецьких здобутків літературного Тернопілля другої половини ХХ століття, розширює теоретичні і літературознавчі уявлення про новаторство західноукраїнського письменника. Простежується еволюція художнього мислення поета, його постійне прагнення до самовдосконалення на жанрово-стильовому та образному рівнях, розглядаються загальнолюдські, громадянські, моральні імперативи, які формують національно свідому особистість українця.

The article deals with the poetic work of G. Petruk-Popik, who still awaits a professional appreciation, through the prism of artistic originality (artistic picture of the world, creativity, symbolism, folklore motives, nationalist centrism, etc.). The poetry of the artist is considered in terms of its creative significance, which opens the way for a new reading, in-depth aesthetic-culturological and evaluative interpretation of artistic achievements of the literary Ternopil region of the second half of the twentieth century, and broadens theoretical and literary ideas about the innovations of the Western Ukrainian writer. The evolution of the poet's artistic thinking, his constant desire for self-improvement at the genre-style and figurative levels, traces the universal, civil, and moral imperatives that form the nationally conscious personality of a Ukrainian.