THE POTENTIAL OF ATMOSPHERIC AIR AND WATER STABILITY UNDER ANTHROPOGENIC PRESSURE IN THE TERNOPIL REGION

Abstract

The criteria of evaluation of the potential of stability such environmental components as atmospheric air and water under anthropogenic influence are proposed. The analysis of the potential of cleansing and renewing of atmospheric air and waters in the Ternopil region was carried out as a fundamental for standardization of the intensity of economic pressure.

Для визначення потенціалу стійкості атмосфери Тернопільської області до забруднення було проаналізовано дані про середньорічну кількість опадів, повторюваність днів з опадами понад 5 мм, переважаючу швидкість вітру протягом року, в тому числі повторюваність днів зі штилями, сильним вітром, туманами. Загалом над територією Тернопільської області переважають процеси самоочищення атмосфери. Чітко виділяється Північний район з найвищим в області потенціалом самоочищення атмосфери, що забезпечується тут здебільшого за рахунок горизонтального виносу забруднюючих речовин завдяки частій повторюваності вітрів із швидкістю понад 6 м/с. Досить часта повторюваність рясних опадів (35% днів у році) забезпечує також вертикальне самоочищення повітря. Найнижчий метеорологічний потенціал стійкості атмосфери у Південному районі, де спостерігається найнижча в області середня швидкість вітру, найчастіше повторюються безвітряна погода і тумани, що сприяють затриманню забруднюючих часток у приземному шарі атмосфери. Проте загалом тут також переважають процеси самоочищення атмосфери. Своєрідним у цьому відношенні є Центральний район, що характеризується середнім в області потенціалом самоочищення атмосфери. Проте, зважаючи на неоднорідність у його межах основних метеорологічних показників, даний район можна поділити на два підрайони: Західний та Східний. Так, у Західному підрайоні випадає найвища в області кількість опадів (понад 650 мм) і найчастішою є їх повторюваність. Натомість, у східній частині – інтенсивніший вітровий режим. При визначенні стійкості поверхневих вод враховувались їх гідрологічні характеристики (у першу чергу, середня багаторічна витрата води), що визначають величину розчинення та швидкість виносу забруднюючих речовин, а також кольоровість (рівень концентрації гумінових і фульвокислот) та температурний режим води (кількість днів протягом року із середньодобовою температурою води понад 16 °С), від яких значною мірою залежить інтенсивність процесу мінералізації природних і антропогенних домішок у воді та рівень біологічного самоочищення водойми. Отож, дуже низький потенціал самоочищення відмічений у верхів’ях рік області та у басейнах невеликих річок, що зумовлено, насамперед, низькими показниками витрати води у них. Найвищий потенціал стійкості характерний для р. Серет (південніше місця впадіння р. Гнізної) та нижньої течії р. Збруч. Отже, найуразливішими до антропогенного навантаження є малі річки області, на охорону і відтворення яких необхідно спрямовувати особливі зусилля.

Предложены критерии оценки потенциала устойчивости таких компонентов окружающей среды, как атмосферный воздух и поверхностные воды в условиях антропогенной нагрузки. Исполнен анализ потенциала самоочищения и самообновления атмосферного воздуха и поверхностных вод Тернопольской области в качестве фундаментального материала для нормирования антропогенных нагрузок.