LINGUISTICS, EDUCATION, LAW: PARADIGMS INTEGRATION

Abstract

The objective of the present article is to analyse active transformations in the system of scientific views and ideas in the areas of linguistics, education (including university education), and jurisprudence. Globalization inevitably leads to the formation of a new integrated approach whose goal is the synthesis of the paradigms of scientific knowledge. Respectfully, the category of the paradigm of modern jurisprudence should also include a provision on the unity of concepts and categories in the existing international state and legal sphere. Socio-political, legal and economic changes taking place in Europe put the new function and the linguistic characteristics of the English language in the focus of linguistic studies as far as the new sociolinguistic environment is created by the European Community. The abovementioned factors lead to a revision of the paradigm of EFL teaching, particularly teaching those students earning their Law degree in universities of Ukraine. Since Ukraine is taking gradual steps to join the European Higher Education Area by means of European Credit Transfer System implementing, the authors of the article focus on some aspects which are relevant for figuring out renewed concept of foreign language acquisition of law students. This reflects not only current transformation in teaching ESP and law students training but ensures certain degree of flexibility for introducing potential innovations in this field according to synergetic and acmeological principles.

Проаналізовано сучаснi перетворення в системі наукових поглядів у лінгвістицi, освітi (враховуючи університетську) i юриспруденції. Стверджується, що процес глобалізації неминуче веде до формування нового інтегрованого підходу, метою якого є синтез парадигм наукового знання. У освітній сфері спостерігається тенденція до трансформації ставлення до знань та процесу їх формування, який сприймається більше як духовний пошук, а не лише як отримання вмінь та навичок як складових професійної компетентності. Однак за наявності значної кількості провідних підходів, оновлених стратегій та принципів сучасної освіти, запропонованих освітянами різних країн сьогодні, експерти відзначають фрагментарний характер освітнього процесу у світовому масштабі i відсутність єдиної спільної освітньої парадигми, яка би відповідала умовам глобалізації. У зв’язку з цим зроблено спробу зібрати та проаналізувати ідеї щодо зміни освітньої парадигми на сучасному етапі розвитку наукової думки. Встановлено, що загальна тенденція до глобалізації та уніфікації спостерігається також у сфері права протягом останніх десятиріч. Правові системи нинi існують у тісній взаємодії, тому сучасна парадигма юриспруденції повинна також включати положення про єдність понять і категорій в існуючій міжнародній державно-правовій сфері. Останнім часом на фоні соціально-політичних, правових та економічних змін, що відбуваються в Європі, функції та характеристики англійської мови перебувають у центрі уваги лінгвістичних досліджень, оскільки Європейським співтовариством створюється нове соціолінгвістичне середовище. Відповідно підготовка майбутніх фахівців сфери права має базуватися на розумінні ролі правника як творця i трансформатора законодавства, в тому числі за допомогою лінгвістичних засобів. Вищезгадані фактори неминуче ведуть до перегляду парадигми навчання англійської мови як іноземної, особливо студентів-юристів. Оскільки Україна робить поступові кроки щодо вступу до європейського простору вищої освіти шляхом впровадження кредитно-трансферної системи, то звернено увагу на деякі аспекти стосовно визначення нової концепції навчання іноземної мови студентів-юристів. Вiдзначено, що сьогоднішні підходи до навчання цiєї сфери знань не тільки не відображають сучасні тенденції в іншомовній освіті, а й не забезпечують певного ступеня гнучкості для впровадження потенційних інновацій у вказанiй сфері на основі синергетичних та акмеологічних принципів.

Проанализированы текущие преобразования в системе научных взглядов в лингвистике, образовании (включая университетское) и юриспруденции. Установлено, что процесс глобализации неизбежно ведет к формированию нового интегрированного подхода, целью которого является синтез парадигм научного знания. Следовательно, современная парадигма юриспруденции должна также включать положение о единстве понятий и категорий в существующей международной государственно-правовой сфере. Кроме того, в последнее время на фоне социально-политических, правовых и экономических изменений, происходящих в Европе, функции и характеристики английского языка находятся в центре внимания лингвистических исследований, поскольку новая социолингвистическая среда создается Европейским сообществом. Вышеупомянутые факторы неизбежно приводят к пересмотру парадигмы обучения английскому языку как иностранному, особенно, студентов-юристов. Поскольку Украина предпринимает постепенные шаги по вступлению в европейское пространство высшего образования посредством внедрения кредитно-трансферной системы, обращается внимание на некоторые аспекты, которые имеют отношение к определению новой концепции обучения иностранному языку студентов-юристов. Это обусловлено еще и тем, что сегодняшние подходы к обучению данной области знаний не только не отражают современные тенденции в иноязычном образовании, но и не обеспечивают определенную степень гибкости для внедрения потенциальных инноваций в этой сфере на основе синергетических и акмеологических принципов.