Особливості реалізації комунікативних стратегій у дипломатичному спілкуванні

Abstract

Визначено та проаналізовано комунікативні стратегії та способи їхньої реалізації у дипломатичному дискурсі. Зазначено, що дипломатичне спілкування є строго регламентованою формою ораторського мистецтва проведення переговорів на міждержавному рівні, що характеризується лаконічністю, точністю, етикетністю, ввічливістю. Комунікативна стратегія розглядається як комплекс мовленнєвих дій або головна лінія мовленнєвої поведінки, спрямованих досягнення комунікативної мети, що формується в процесі мовленнєвої діяльності під впливом мотиву, який обумовлений відповідною потребою. Дипломатичний дискурс зорієнтований завжди на діалог, на досягнення компромісу шляхом переговорів. Вибір комунікативної стратегії і відповідної тактики залежить як від ситуації спілкування, предмета обговорення, форми дипломатичної бесіди, так і від інтенцій комуніканта. На основі аналізу комунікативних стратегій у різних видах дискурсів визначено тактико-стратегічний потенціал фахівця з міжнародних відносин. Вказано, що дипломат для досягнення комунікативних цілей послуговується комунікативними стратегіями конформізму, аргументування, самопрезентації, агітації, маніпулювання, нападу, самозахисту.

Определены и проанализированы коммуникативные стратегии и способы их реализации в дипломатическом дискурсе. Отмечено, что дипломатическое общение является строго регламентированной формой ораторского искусства ведения переговоров на межгосударственном уровне, характеризируется лаконичностью, точностью, этикетностью, вежливостью. Коммуникативная стратегия рассматривается как главная линия речевого поведения или комплекс речевых действий, направленных на достижение коммуникативной цели, формируется в процессе речевой деятельности под влиянием мотива, который обусловлен соответствующей потребностью. Дипломатический дискурс ориентирован всегда на диалог, достижение компромисса путем переговоров. Выбор коммуникативной стратегии и соответствующей тактики зависит как от ситуации общения, предмета обсуждения, формы дипломатической беседы, так и от интенций коммуниканта. На основе анализа коммуникативных стратегий в различных видах дискурса выделено тактико-стратегический потенциал специалиста по международным отношениям. Определено, что дипломат для достижения коммуникативных целей пользуется коммуникативными стратегиями конформизма, аргументации, самопрезентации, агитации, манипулирования, нападения, самозащиты.

The communicative strategies and ways of their implementation in the diplomatic discourse have been defined and characterized. It has been noted that in the diplomatic activity language is a considerable means of influence on the interlocutor: in any communicative situation a diplomat must be especially attentive to his speech. Diplomatic communication is a kind of official-business style and is applied in the field of interstate relations in politics, economy and culture and regulates the official-business relations of international organizations, structures, individuals and is implemented in conventions (international agreements), communiqués (messages), notes (appeals), protocols, memorandums, treaties, applications, ultimatums. It has been proved that diplomatic communication is a strictly regulated form of declamatory art of negotiation conducting at the interstate level. It is characterized by brevity, accuracy, and courtesy. It has been determined that communication embraces the planning of speech actions together with the ways of achieving the set goals; therefore, linguistic communication can be considered as a strategic process, which is realized through specific communication strategies. Communicative strategy is treated as a complex of speech actions or the main line of speech behavior aimed at achieving a communicative goal. It is formed in the process of speech activity under the influence of a motive, which, in turn, is due to the corresponding need. Each type of discourse (speech) is characterized by appropriate communicative strategies that are used in various areas of communication. Diplomatic discourse always focuses on dialogue, on reaching a compromise through negotiation. The situation of communication, the subject of discussion, the form of a diplomatic conversation, and the intentions of the communicant define the communicative strategy and tactics. Based on the analysis of communication strategies in different types of discourses the tactical and strategic potential of a specialist in international relations has been highlighted. It has been determined that communicative strategies of conformism, argumentation, self-presentation, agitation, manipulation, attack, and self-defense are mostly used by a diplomat for pursuing communicative purposes. It has been proved that diplomatic discourse is characterized by a certain set of communicative strategies and tactics, which help to implement the speaker’s specific intentions.