Формування компетентності в письмовому науково-технічному перекладі: сучасний стан наукової дослідженості

Abstract

Проаналізовано наукові публікації за останні 15 років щодо проблеми формування у майбутніх філологів компетентності в письмовому науково-технічному перекладі. У контексті психолінгвістичного аспекту розглянуто доробок представників когнітивної лінгвістики. Охарактеризовано наукові дослідження, які допоможуть сформувати лінгвістичні засади навчання письмового науково-технічного перекладу. Вказано на публікації, цінні для побудови психологічної моделі студента як активного суб’єкта письмової перекладацької діяльності. Визначено педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх перекладачів як ключову проблему, що розглядається в наукових розвідках із дидактики. У межах методичного аспекту проаналізовано здобутки науковців, спрямовані на визначення письмової перекладацької компетентності та характеристику її складників, дослідження особливостей навчання письмового перекладу текстів різних галузей і жанрів, а також застосування інформаційно-комунікаційних технологій у процесі формування компетентності в письмовому науково-технічному перекладі. Окреслено коло питань, які потребують глибшого вивчення чи вдосконалення, а саме: конкретизація змісту компетентності майбутніх філологів у письмовому науково-технічному перекладі; розкриття сутності терміна «науково-технічний переклад», узагальнення наукових здобутків для пояснення мовленнєво-мисленнєвих процесів його здійснення; визначення типології науково-технічних текстів на прикладі нафтогазової галузі; характеристика студента-філолога як суб’єкта письмової перекладацької діяльності; дослідження квазіпрофесійного інформаційно-комунікаційного середовища як умови навчання майбутніх письмових перекладачів.

Анализируются научные публикации за последние 15 лет, которые относятся к проблеме формирования в будущих филологов компетентности в письменном научно-техническом переводе. В контексте психолингвистического аспекта рассмотрены наработки представителей когнитивной лингвистики. Проанализированы научные исследования, которые помогут сформировать лингвистические основы обучения письменному научно-техническому переводу. Определены публикации, ценные для построения психологической модели студента как активного субъекта письменной переводческой деятельности. Выделены педагогические условия формирования профессиональной компетентности будущих переводчиков как ключевая проблема, рассматриваемая в научных исследованиях по дидактике. В рамках методического аспекта изучены наработки ученых, направленные на определение письменной переводческой компетентности и характеристику ее составляющих, исследование особенностей обучения письменному переводу текстов разных отраслей и жанров, а также использование информационно-коммуникационных технологий в процессе формирования компетентности в письменном научно-техническом переводе. Определен круг вопросов, требующих более глубокого изучения или усовершенствования, а именно: конкретизация содержания компетентности будущих филологов в письменном научно-техническом переводе; раскрытие сущности термина «научно-технический перевод»; обобщение научных достижений для объяснения речемыслительных процессов его осуществления; определение типологии научно-технических текстов на примере нефтегазовой отрасли; характеристика студента-филолога как субъекта письменной переводческой деятельности; исследование квазипрофессиональной информационно-коммуникационной среды как условия обучения будущих письменных переводчиков.

In response to the social demand for highly-qualified professionals able to effectively translate texts in different fields of science and technology there must be researched a number of theoretical and practical issues related to future philologists’ professional training. The article analyzes academic publications over the last 15 years, which deal with the problem of developing the scientific and technical translation competence of future Bachelors of Philology. The critical review of research papers, which represent psycholinguistic, linguistic, psychological, didactic and methodological aspects of this problem, is carried out. Within the context of the psycholinguistic aspect, the works of representatives of cognitive linguistics are considered. The research papers, which will help to form the linguistic principles of teaching scientific and technical translation, in particular, to distinguish genres of scientific and technical texts and to carry out their genre-stylistic analysis, are characterized. The publications valuable for constructing a psychological model of a student as an active participant of translation activity are determined. The pedagogical conditions of forming future translators’ professional competence as the key problem considered in didactics academic papers are highlighted. Within the framework of the methodological aspect, the achievements of scientists aimed at determining translation competence and characteristics of its components, the study of the particularities of teaching translation of texts for specific purposes of various genres, as well as the application of information and communication technologies in the process of developing scientific and technical translation competence are analyzed. A range of issues that require a deeper study or improvement are outlined: specifying the content of future philologists’ scientific and technical translation competence; revealing the essence of the term «scientific and technical translation»; generalizing the achievements of representatives of cognitive linguistics to explain the speech-thinking processes of its implementation; defining the typology of scientific and technical texts through the example of the oil and gas industry; characterizing a Philology student as an active participant of translation activity; studying a quasi-professional information and communication environment as future translators’ learning environment.