Навчальна комп’ютерна програма як засіб навчання студентів-філологів читання художніх текстів

Abstract

Охарактеризовано вітчизняний і світовий досвід використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), а саме: комп’ютерних програм для навчання різних видів мовленнєвої діяльності, визначено критерії якості цих програм. Встановлено, що технологія створення і методика застосування навчальних комп’ютерних програм (НКП) загалом, і в навчанні читання художніх текстів студентів-філологів зокрема, передбачає виділення дидактичних засад, а саме: принципів (загальних і специфічних), функцій (мотиваційно-стимулюючої, комунікативної, інформаційно-пізнавальної, структурно-систематизуючої, організаційно-управлінської, тренувально-навчальної, виховної, розвиваючої, контрольно-коригуючої) та вимог (рекомендації щодо призначення, структури, інформаційних функцій, ролі навчальної комп’ютерної програми) навчання з використання навчальної комп’ютерної програми. Охарактеризовано різні моделі навчальної комп’ютерної програми, серед яких три основні: перша модель містить вступну, основну та заключну частини; друга має вступну, основну, інформаційно-довідникову, заключну частини; третя за структурою відповідає першій моделі, а за змістовим призначенням – другій та передбачає застосування спрощеного варіанта техніко-комунікативних можливостей програмно-педагогічного забезпечення. Встановлено п’ять етапів створення навчальної комп’ютерної програми: визначення дидактичних засад конструювання; структурування навчального матеріалу; змістове наповнення складових; визначення техніко-комунікативних можливостей; написання сценарію навчальної комп’ютерної програми.

Охарактеризованы отечественный и мировой опыт использования информационно-коммуникационных технологий, а именно: компьютерных программ для обучения различным видам речевой деятельности. Определено, что технология создания и методика применения обучающих компьютерных программ вообще, и в обучении чтению художественных текстов студентов-филологов в частности, предусматривает выделение общих дидактических предпосылок: принципов (общих и специфических), функций (мотивационно-стимулирующей, коммуникативной, информационно познавательной, структурно-систематизируя, организационно-управленческой, тренировочно-учебной, воспитательной, развивающей, контрольно-корректирующей) и требований (рекомендации по назначению, структуре, информационных функций, роли обучающей компьютерной программы) обучение с использованием обучающей компьютерной программы. Охарактеризованы различные модели обучающей компьютерной программы, среди которых три основные: первая модель содержит вступительную, основную и заключительную части; вторая имеет вводную, основную, информационно-справочную, заключительную части; третья по структуре соответствует первой модели, а по смысловому назначению –, второй и предусматривает применение упрощенного варианта технико-коммуникативных возможностей программно-педагогического обеспечения. Установлены пять этапов создания учебной компьютерной программы: определение дидактических принципов конструирования; структурирования учебного материала; содержательное наполнение составных частей; определение технико-коммуникативных возможностей; написание сценария учебной компьютерной программы.

The article describes the Ukrainian and world experience of using information and communication technologies, namely educational computer programs, for teaching various types of speech activity. The technology of development and the method of application of educational computer programs, including teaching students-philologists reading fiction literature provide the identification of general didactic principles (general and specific), functions (motivational-stimulating, communicative, informative, structurally systematizing, organizational-managerial, training-educational, educational and developing, controlling-correcting) and requirements (recommendations for designation, page text, information functions, the role of the educational computer program) for training using an educational computer program. In modern linguodidactics the following types of educational computer programs are distinguished: linear, internally controlled (branched), and externally controlled. A linear program has the form of didactic material for educational machines and programmable manuals. Machine equipment enables us to enter training information on a card or on a paper tape. In the first case, after a student completes the assignment, the correct answer is provided, whereas in the second case several options are offered. An internally controlled program ensures the differentiation of the learning process, and is compiled in such a way, that in the case of a correct answer, the student proceeds with tasks in the program, and when an error occurs, the student is redirected to the study material necessary for its correction. Extensions and add-ons available in the program enable us to manage learning based on individual program promotion. Differentiation of training is a positive factor for ramified programming. An externally controlled program takes into account all previous students’ responses, unlike linear and internally managed ones. The decision on each of the following steps depends on the execution of the whole program. To implement this type of programming, computers are required. Various models of computer educational programs have been described, including three basic ones, determined among them. The first model contains the introductory, main and final parts. The second model has an introductory, basic, information-reference, and final part. The third model, according to the structure, corresponds to the first one, and its semantic purpose – to the second one. It provides the application of a simplified version of the technical and communicative capabilities of program and pedagogical support.