Технології ситуативного моделювання у формуванні мовленнєво-дискурсивної компетентості студентів факультету іноземних мов в іншомовному спілкуванні

Abstract

Досліджено формування мовленнєво-дискурсивної компетентності в іншомовному спілкуванні, яка лежить в основі багатокомпонентної структури комунікативної компетентності. Проаналізовано основні недоліки традиційного, підтримуючого підходу до навчання іноземних мов, який не забезпечує навчання практичного іншомовного спілкування, більшого значення надає знанням про мову, ніж практичним умінням і навичкам користування іноземною мовою. Встановлено, що формування мовленнєво-дискурсивної компетентності в іншомовному спілкуванні, передбачає володіння навичками організації мовленнєвого матеріалу в когерентний (зв’язний) і цілісний текст – дискурс, який, на відміну від статичного іншомовного тексту, має комунікативний характер. Мету навчання іноземної мови визначено як спонукання студентів до породження і сприймання іншомовних дискурсів, враховуючи комунікативну мету і ситуацію спілкування. Однією з передумов породження іншомовного дискурсу виокремлено створення актуально значущої для учасників комунікації іншомовної мовленнєвої ситуації. Обґрунтовано наявність чіткого зв’язку між формуванням мовленнєво-дискурсивної компетентності в іншомовному спілкуванні та ситуативним моделювання на занятті з іноземної мови, як соціокультурним контекстом творення іншомовного дискурсу. Доведено доцільність використання технологій ситуативного моделювання, оскільки вони залучають тих, хто вивчає іноземну мову, до активізації мислення, почуттів, знань, інтересу та прагнення до активної мовленнєвої діяльності. Технології ситуативного моделювання апробовано на практиці на заняттях з іноземної мови у ВНЗ. Продемонстровано низку комунікативних ситуацій, які спонукають до творення іншомовного дискурсу відповідно до мовленнєвої ситуації.

Исследовано формирование речевой дискурсивной компетентности в иноязычном общении, которая лежит в основе многокомпонентной структуры коммуникативной компетентности. Проанализированы основные недостатки традиционного, поддерживающего подхода к обучению иностранным языкам, который не обеспечивает обучение практического иноязычного общения, предоставляя большее значение знаниям о языке, чем практическим умениям и навыкам пользования иностранным языком. Установлено, что формирование речевой дискурсивной компетентности в иноязычном общении предполагает владение навыками организации речевого материала в когерентный (связный) и целостный текст - дискурс, который, в отличие от статического иноязычного текста, имеет коммуникативный характер. Цель обучения иностранному языку определена как побуждение студентов к порождению и восприятию иноязычных дискурсов, исходя из коммуникативной цели и ситуации общения. Одной из предпосылок порождения иноязычного дискурса выделено создание актуально значимой для участников коммуникации иноязычной речевой ситуации. Обоснованно наличие четкой связи между формированием речевой дискурсивной компетентности в иноязычном общении и ситуативным моделированием на занятии по иностранному языку, как социокультурным контекстом создания иноязычного дискурса. Доведена целесообразность использования технологий ситуационного моделирования, так как они привлекают тех, кто изучает иностранный язык, к активизации мышления, чувств, знаний, интереса и стремления к активной речевой деятельности. Технологии ситуационного моделирования апробированы на практике на занятиях по иностранному языку в вузе. Продемонстрировано ряд коммуникативных ситуаций, которые побуждают к созданию иноязычного дискурса в соответствии с речевой ситуации.

The article deals with the formation of the linguistic discourse competence in foreign language, which is the basis of the complicated structure of the communicative competence. The analysis of the main downsides of the traditional supporting approach to foreign language teaching indicates that the linguistic knowledge of a language is often given more importance than practical skills and skills of the language usage itself. The negative consequence of the use of a traditional supportive approach to learning a foreign language is that the pupils remember a lot of theoretical material, being unable to apply their knowledge in practical communication. The methodologists and foreign language teachers should take into account the fact that communication is an active interaction of participants in the process, the purpose of which is often not purely linguistic, but interactive. The language acts only as a means of implementing this interaction, in which people, acting with the help of signs, organize their own communication in a joint activity. The linguistic discourse competence involves the speaker's ability to speak coherently expressing his or her own thoughts, producing an unlimited number of adequate sentences with the help of assimilated language signs and the rules of their combination. The components of linguistic discourse competence in foreign language communication are determined. The peculiarities of the formation of linguistic discourse competence in foreign language communication are demonstrated. There have been determined the methodical foundations of formation of the linguistic discourse competence in foreign language communication which consist in application of situational modeling technologies. The procedure of situational modeling during the foreign language classes at higher educational establishments has been developed and tested in practice. The application of various technologies of situational modeling creates the corresponding socio-cultural context, presenting the necessary communicative approach and serves as a means of providing interactive learning in the process of learning a foreign language.