REFLECTIVE FOREIGN LANGUAGE TEACHING AND LEARNING OF UNIVERSITY STUDENTS

Abstract

The article examines the main features of reflective learning and ways of implementing reflective pedagogy in foreign language teaching. The conclusion has been made about the connection between students’ ability to reflect on the results of their learning and autonomy. Reflection is seen as a form of meta-cognition which enables students to evaluate, revise, plan and correct. Reflective foreign language learning skills of university students have been specified and the ways of their development and facilitation in higher education contexts have been discussed in the article. A scale for self-evaluation students’ reflective skills has been suggested to help students analyze and evaluate their reflective abilities and assist teachers in assessing students’ reflective skills. As the incorporation of reflective pedagogy in foreign language learning and teaching may face different problems, it is necessary to employ effective techniques, apply efficient activities which play a dual role by facilitating reflection in higher education and promoting students’ foreign language proficiency. The article focuses on the reflective portfolio, which is a set of papers summarizing students’ experiences, opinions and feelings, evaluates the skills developed. It has also been proved that composing the reflective portfolio can be a valuable tool for developing reflection as it is an explorative process and helps to focus on product rather than process when writing. Stages of working with portfolio self-assessment checklist have been specified in the article. As reflection should be an ongoing process, students are to be encouraged to assess themselves not only at macro level (at the beginning or at the end of a semester) with the help of descriptors, but also on the micro level (after doing some task or a set of tasks) by fulfilling reflective writing assignments.

Відзначено, що необхідність інтенсифікації процесу оволодіння іноземними мовами студентами ВНЗ зумовлює пошук ефективних методів і засобів, здатних сприяти формуванню рефлексивного освітнього середовища. Розглянуто рефлексивні уміння, необхідні студентам для ефективного оволодіння іноземними мовами; визначено засоби, які забезпечують рефлексивність процесу навчання та відповідно сприяють розвитку рефлексивних умінь студентів; охарактеризовано методику їх використання. Проаналізовано трактування поняття «рефлексія» в сучасній науковій літературі і зроблено висновок, що здатність до рефлексії є необхідною умовою автономії особистості. Показано, що рефлексія – це форма метакогніції, яка уможливлює пошук альтернативних рішень, аналіз ефективності власної діяльності, самоконтроль та самооцінку, а також забезпечує інтенсифікацію процесу вивчення іноземної мови. Конкретизовано рефлексивні вміння, необхідні студентам для успішної реалізації рефлексивної діяльності, проаналізовано шляхи їх формування і розвитку в умовах навчання у ВНЗ. Запропоновано шкалу самооцінювання студентами власних рефлексивних умінь, яка може використовуватись і викладачами для оцінювання рефлексивних умінь студентів. Показано, що у навчальному процесі необхідно використовувати ефективні засоби, які, з одного боку, сприяють розвитку рефлексії, а з іншого – допомагають розвивати мовленнєві навички та вміння. Зосереджено увагу на мовному портфелі, який є пакетом дркументів, що узагальнює досвід студентів, їхні погляди, а також уможливлює оцінювання рівня сформованості в них іншомовної комунікативної компетентності. Запропоновано етапи роботи з контрольними листами самооцінювання як компонентом мовного портфеля. Обґрунтовано доцільність і методику організації письмового аналізу результатів власного навчання, яка може бути частиною мовного портфеля і пропонуватись студентам на різних етапах (після виконання важливого завдання, в кінці семестру тощо).

Рассмотрены особенности и возможности использования рефлексивной педагогики в процессе обучения иностранным языкам в вузах. Проанализирована трактовка понятия «рефлексия» в современной научной литературе и сделан вывод, что способность к рефлексии является необходимым условием автономии личности. Отмечено, рефлексия рассматривается как форма метакогниции, которая предполагает поиск альтернативных решений, анализ эффективности деятельности, самоконтроль и самооценивание, а следовательно обеспечивает интенсификацию процесса изучения иностранного языка. Конкретизированы рефлексивные умения, необходимые студентам для упешной реализации рефлексивной деятельности, а также проанализованы пути их формирования и развития в условиях обучения в вузе. Предложена шкала для самооценивания студентами собственных рефлексивных умений, которая может использоваться и преподавателями для оценивания рефлексивных умений студентов. Указано, что в учебном процессе необходимо использовать эффективные средства, которые, с одной стороны, способствуют развитию рефлексии, а с другой – помогают развивать речевые навыки и умения. Сконцентрировано внимание на языковом портфеле, который является пакетом документов, обобщающим опыт студентов, их точку зрения, а также делает возможным оценку уровня развития у них иноязычной коммуникативной компетентности. Предложены этапы работы с листами самооценки, которые являются компонентом языкового портфеля. Обоснована целесообразность и методика организации письменного анализа результатов собственного обучения, который может быть частью языкового портфеля и использоваться студентами на разных этапах (после выполнения объемного или трудного задания, в конце семестра и т. д.).