Теоретико-методологічні засади розвитку фасилітативних здібностей майбутнього психолога в контексті вищої професійної освіти

Abstract

Стаття присвячена висвітленню теоретико-методологічних засад розвитку фасилітативних здібностей майбутніх психологів. Обґрунтовано актуальність професійної підготовки майбутнього психолога, зорієнтованого на основні ідеї гуманістичної парадигми; необхідність створення сприятливих умов для розвитку його фасилітативних здібностей. Проаналізовано основні підходи до визначення фасилітативних здібностей психолога у вітчизняній і зарубіжній психології. Визначено, що розвиток фасилітативних здібностей майбутнього психолога можливий за умови створення фасилітативного середовища, в якому самоконструювання і професійно-особистісне становлення студента здійснюється завдяки саморозвитку і самовдосконаленню викладача-фасилітатора.

Статья посвящена освещению теоретико-методологических основ развития фасилитативных способностей будущих психологов. Обоснована актуальность профессиональной подготовки будущего психолога, ориентированного на основные идеи гуманистической парадигмы, необходимость создания благоприятных условий для развития его фасилитативных способностей. Осуществлен анализ основных подхода к определению фасилитативных способностей психолога в отечественной и зарубежной психологии. Сделан вывод о том, что развитие фасилитативных способностей будущего психолога возможен при условии создания фасилитативной среды, в которой самоконструирование и профессионально-личностное становление студента осуществляется благодаря саморазвитию и самосовершенствованию преподавателя-фасилитатора.

The article is devoted to the illustration of the theoretical and methodological foundations of development facilitative abilities of the future psychologists. It is founded the topicality of the future psychologists’ training, oriented on the basic ideas of humanistic paradigm, the necessity to organize favorable conditions for the development of his abilities. On the base of the realized theoretical analysis was made an attempt to define the concept facilitative abilities of the future psychologist as integrated combination of emotional, cognitive, behavioral and volitional formations which is revealed in the ability to provide its own efficient functioning, formation and development, and promote the full development of another person. It is generalized that most researchers refer to facilitative abilities the ability to be yourself (genuineness, sincerity and congruence); ability of self-esteem and self-understanding, respect and understanding of others; the ability to help and support the approval, adoption; trust, sympathetic understanding; the ability to organize conditions for personal development; the ability to organize a special microclimate in the group. It is determined that the development of the facilitative abilities of the future psychologists is impossible outside of the facilitative environment, in which the self-designing, professional and personal student’s formation directly related to self-development and self-improvement of the teacher-facilitator. One of the most important condition that provides the facilitation of the environment is subject-subjective (dialogic) interpersonal relationship between teacher-facilitator and student. Prospects for further research we see in foundation theoretical model of future psychologist’s facilitative activity and developing procedural and methodological apparatus psychological monitoring its development.