Словозмінна варіантивність власних назв у текстах українських грамот ХV ст.

Abstract

На основі текстів українських грамот XV ст. досліджено явище словозмінної варіативності власних назв. Численні приклади мовного паралелізму іменникових форм, зумовлені витісненням одних флексій і зміцненням інших, свідчать про перехід від колишніх типів відмінювання за основами до відмін за граматичними родами. Поступове відхилення від архаїчних норм письма відбувалося завдяки проникненню говіркових елементів української мови: поряд із північноукраїнськими діалектними рисами виявлені ознаки південно-західного народного мовлення.

На основе текстов украинских грамот XV в. исследуется явление словоизменительной вариативности имен собственных. Многочисленные примеры языкового параллелизма именных форм, обусловленные вытеснением одних флексий и укреплением других, свидетельствуют о переходе от прежних типов склонения по основам к склонению по грамматическим родам. Постепенное отступление от архаичных норм письма происходило благодаря проникновению диалектных элементов украинского языка: наряду с североукраинскими чертами выявляются признаки юго-западной народной речи.

Basing on the texts of Ukrainian manuscripts of the XV c., the phenomenon of proper names inflectional variability has been studied. Numerous examples of language parallelism of noun forms caused by the displacement of some inflections and strengthening of the other ones, give evidence of a transition from the former types of stem conjugation to the grammatical gender conjugation. A gradual deviation from the archaic norms of writing took place due to the penetration of dialectal elements of the Ukrainian language: signs of South-West folk speech were represented along with North-Ukrainian features.