Роль історичного чинника в лінгвостилістичному дослідженні ойконімії

Abstract

У статті закцентовано увагу на обов’язковому врахуванні під час лінгвістичного аналізу ойконімів у діахронійному аспекті їхніх історичних форм, зафіксованих у різних джерелах. Нехтування цією умовою часто призводить до помилкових тлумачень етимології назв поселень, оскільки за вихідну для аналізу взято сучасну форму того чи іншого ойконіма, яка з часом може змінюватися. На цих засадах проаналізовано назви поселень Біще, Винятинці, Дибще, Лідихів, Нижбірок, Рожиськ, Шутроминці, відзначених на Тернопільщині.

В статье подчеркивается роль исторических словоформ ойконимов, зафиксированных в разных источниках, в процессе лингвистического исследования названий населенных пунктов на диахроническом уровне. Неучтение таких форм – причина ошибочных этимологических объяснений ойконимов, поскольку в таких случаях как исходная анализируется современная форма того или иного названия. Этот принцип основополагающий при анализе ойконимов Біще, Винятинці, Дибще, Лідихів, Нижбірок, Рожиськ, Шутроминці, локализированных в Тернопольськой области.

The article focuses on the consideration of the different historical forms in the linguistic analysis of oikonyms in diachronic aspect. Neglect of this condition often leads to an erroneous etymological interpretations of names of settlements, because the oikonym’s modern form accepted as the original. However, this form may change over time. Names of settlements Bishche, Vyniatyntsi. Dybshche, Lidyhiv, Nyzhbirok, Rozhysk, Shutromyntsi are analyzed on these principles. These names are recorded in the Ternopil region.