Львів кінця ХІХ – початку ХХ століть – "серце руського народу в Галичині" й осередок галицької україномовної інтелігенції

Abstract

У статті схарактеризовано Львів як «серце руського народу в Галичині», представлено короткі відомості про розвиток Львова, його народонаселення та соціальну палітру міста (за матеріалами переписів кінця ХІХ – початку ХХ ст.), окреслено особливості мови освіченої верстви у формуванні західноукраїнського варіанта літературної мови, а також подано окремі лексичні одиниці (галичанізми), які увійшли до складу «Російсько-українського словника» /1924 – 1932 рр./ за ред. А. Кримського та С. Єфремова.

В статье охарактеризирован Львов как «сердце руського народа в Галиции», представлены краткие сведения о развитии Львова, его народонаселения и социальной палитре города (по материалам переписей конца XIX – начала ХХ в.), определены особенности языка образованного слоя в формировании западноукраинского варианта литературного языка, а также представлены отдельные лексические единицы (галицизмы), которые вошли в состав «Русско-украинского словаря» / 1924 – 1932 / под ред. А. Крымского и С. Ефремова.

The article characterized Lviv as «the heart of the Ruthenian people in Galicia», presented a summary of the development of the city Lviv, its population and social palette of the city (based on censuses of the late XIX – early XX century), outlines the features of the language educated people in the formation of the western version of the literary language and also filed separate lexical units (halychanizmy), who joined the «Russian-Ukrainian dictionary» /1924 – 1932/ ed. A. Krymsky and S. Yefremov.