Концептуальні підходи традиціоналістської течії сучасної російської історіографії до інтерпретації історії Гетьманщини

Abstract

У статті досліджується теоретична основа сучасних інтерпретацій історії ранньомодерної української державності у традиціоналістському підході російської історіографії. З’ясовані базові опції, крізь призму яких концептуалізується історія Гетьманщини. Показано тяглість російської історіографічної традиції із радянських часів, яку складають концепції “загальноросійської культури” та єдиної держави, а також великодержавницький образ Переяславської ради 1654 р., проаналізовано еволюцію базових підходів у рамках великодержавницької парадигми.

В статье исследуется теоретическая основа современных интерпретаций истории раннего украинской государственности в традиционалистском подходе российской историографии. Выяснены базовые опции, сквозь призму которых концептуализируется история Гетманщины. Показано преемственность российской историографической традиции с советских времен, которую составляют концепции “общерусской культуры” и единого государства, а также великодержавные образ Переяславской рады 1654 г., проанализирована эволюция базовых подходов в рамках великодержавной парадигмы.

The article investigates the conceptual approaches of the contemporary Russian Historians to the creation of the model of the Hetmanate’s History. As was examined the basic options of the “traditional part”of the Russian historiography are concepts of the “Common Russsian culture”, Pereiaslav treaty as a final stage of the aspirations of Ukrainians and Russians to the unity, “joint state”, formed as a result of the Pereiaslav treaty, and denial of the separate Ukrainian historical narrative. In addition, the Russian historians attempted to modify the traditional approaches in view of the new historiographic trend but did not give up from the imperial interpretation of the Ukrainian history.