Перші «неофіційні» транспорти з переселенцями у рамках процесу оптації на Закарпатті

Abstract

У статті розглядається процес добровільного вибору громадянства – оптації, що проходив між Закарпатською Україною та Чехословацькою республікою упродовж 1945–1947 рр. Зокрема, автор досліджує другий етап даного процесу, що тривав з квітня 1946 – до квітня 1947 рр. – період дипломатичного затягування процесу та перші «неофіційні» транспорти з переселенцями. На основі аналізу документів з чеських та українських архівів автор розглядає перебіг, наслідки та дипломатичну боротьбу навколо цього процесу. Прослідковано подробиці відправки перших «неофіційних» транспортів з оптантами.

В статье рассматривается процесс добровольного выбора гражданства – оптации, проходивший между Закарпатской Украиной и Чехословацкой республикой в течение 1945–1947 гг. В частности, автор исследует второй этап данного процесса, длившегося с апреля 1946 по апрель 1947 гг. – период дипломатического затягивания процесса и первые «неофициальные» транспорты с переселенцами. На основе анализа документов чешских и украинских архивов автор рассматривает ход, последствия и дипломатическую борьбу вокруг этого процесса. Прослежены подробности отправки первых «неофициальных» транспортов с оптантами.

In the article under consideration has been investigated the process of voluntary choice of nationality – optation that lasted between Transcarpathian Ukraine and the Czechoslovak Republic during 1945–1947. In particular, the author investigates the second stage of this process, which lasted from April 1946 to April 1947 – the period of diplomatic prolonging of the process and the first «unofficial» .transports with transmigrated people/ Based on the analysis of documents from Czech and Ukrainian archives, the author investigates the course, consequences and diplomatic struggle around this process. The details of sending of the first «unofficial» transports with optants have been investigated.