Взаємодія братії з богомольцями у Києво-Печерській Успенській Лаврі (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.)

Abstract

У роботі визначаються особливості регулювання часу, в який була можлива взаємодія братії з богомольцями, навколо шанованих чудотворних ікон та реліквій Києво-Печерської Успенської лаври (крім тіла тоді неканонізованого митрополита Павла Тобольського). Джерельною базою є путівники й довідники, видані в кінці XVIII – на початку ХХ ст., спогади про перебування в Лаврі та документи про внутрішнє життя цієї обителі. Окрему увагу приділено Ближнім і Дальнім печерам, куди не можна було потрапити без провідника, та Успенському собору.

В работе определяются особенности регулирования времени, в которое было возможно взаимодействие братии с богомольцами, вокруг чтимых чудотворных икон и реликвий Киево-Печерской Успенской лавры (кроме тела тогда еще неканонизованного митрополита Павла Тобольського). Источниковой базой являются путеводители и справочники, изданные в конце XVIII – начале ХХ вв., воспоминания о пребывании в Лавре и документы о внутренней жизни этой обители. Отдельное внимание уделено Ближним и Дальним пещерам, куда нельзя было попасть без проводника, и Успенскому собору.

The article deals with the features of time management connected with communication between brethren and payers near venerated miraculous icons and holy relics in Kyiv Pechersk Cave Monastery of Dormition (except the earthly remains of still non-canonized thereat metropolitan Pavel Tobolsk). The main sources are guidebooks and reference works published in late 18th – early 20th ct., memoirs about sojourn in Monastery and documents about its inner life. The Near and Far Caves (inaccessible without a guide) as well as Dormition cathedral are explorated separately.