Дидактичні засади формування соціальної компетентності студентів педагогічних університетів у процесі навчання гуманітарних дисциплін

Abstract

Проаналізовано шляхи реалізації компетентнісного підходу в сучасних освітніх реаліях, запропоновано визначення соціальної компетентності як інтегрованого комплексу парціальних компетентностей особистості. З’ясовано дидактичний контекст процесу вивчення студентами гуманітарних дисциплін. Визначено дидактичні засади формування соціальної компетентності студентів у процесі навчання гуманітарних дисциплін. Розроблено й обґрунтовано дидактичну модель формування соціальної компетентності студентів педагогічних університетів у процесі навчання гуманітарних дисциплін. Шляхом проведення педагогічного експерименту доведено ефективність дидактичної моделі, якісний і кількісний аналіз діагностичної інформації підтвердив позитивну динаміку формування соціальної компетентності студентів.

Осуществлен анализ достижений реализации компетентностного подхода в современных образовательных реалиях, предложено определение социальной компетентности как интегрированного комплекса парциальных компетентностей личности. Уточнен дидактический контекст процесса изучения студентами гуманитарных дисциплин. Определены дидактические основы формирования социальной компетентности студентов в процессе обучения гуманитарным дисциплинам. Разработана и обоснована дидактическая модель формирования социальной компетентности студентов педагогических университетов в процессе обучения гуманитарным дисциплинам. Анализ результатов педагогического эксперимента подтвердил эффективность и результативность предложенной дидактической модели. Осуществленный количественный и качественный анализ опытно-экспериментальной информации убедительно показал позитивную динамику формирования социальной компетентности студентов.

The analysis of features of competence-based approach implementation in the conditions of the Ukrainian educational space is performed, it is underlined that competence-based approach allows to reorient the course and content of professional training of students of the higher school on a resulting effect, to subordinate forms, methods and acceptances of student’s training in single purposes, to correlate them to the overall objective of professional training. Based on the analysis of a wide range of philosophical, psychological, methodical literature, author's determination of social competence is offered. This didactic phenomenon is considered as the integrated complex of the partial competence which is based on the system of personal psychological capabilities, moral values which in total allow a specific individual to interact successfully with society for the purpose of self-updating – self-expression, self-improvement, self-affirmation. It is established that socialization is a necessary condition of existence in the modern world. Social competence acts both as a result, and as a condition of successful socialization. The higher is the level of social competence development, the socialization proceeds easier, and interpersonal interaction is more successful. The didactic context of studying process of humanitarian cycle objects provides good causes for didactic model development of social competence forming of students of pedagogical universities which is presented in the form of four interconnected blocks: motivational and target, organizational and activity, technological and productive and reflexive. The substantial structure of social competence of students of pedagogical universities is provided by set of cognitive, interactive, operational, implementation, reflexive competence. It is determined by structurally functional components of social competence: motivational and personal, participative-activity, implementation and managerial and reflexive. For the purpose of detailed studying of these structurally functional components, criteria, which determine them, were established: motivational and valuable, cognitive and activity, technological, communicative, situational and estimative, criterion of self-assessment. The students’ social competence formation was determined by the following criteria and indicators: motivational and valuable (development of system of socially important values); cognitive (knowledge and mastering mechanisms of solving social tasks and situations); technological, communicative (use of technologies of active and interactive productive training, mastering constructive methods of communication); situational and estimative criterion of self-assessment (capability to self-checking, judgment of bases of one’s own social activities). Researching a problem of social competence forming of students of pedagogical universities in the course of humanitarian disciplines studying, the complex of the didactic conditions promoting this process is theoretically reasonable: complex monitoring of level of students’ partial competence formation, use of technologies of active, interactive productive training, creation of the complication socially important situations, stimulation of students’ reflexive activities through all stages of social competence forming. Didactic model efficiency of social competence forming of students of pedagogical universities in the course of humanitarian disciplines studying and the corresponding didactic conditions are checked experimentally.