Співпраця польських та українських жінок Наддніпрянщини в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Abstract

У другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. польські та українські жінки взаємодіяли в різноманітних організаціях, серед яких революційні гуртки, товариства взаємодопомоги, культурно-просвітницькі та благодійні об’єднання. Основою співпраці ставало усвідомлення соціальної несправедливості, національна політика царату, спрямована на утиски в сфері культури й освіти національних груп, прагнення захистити професійні інтереси жінок. Спільні громадські акції та ініціативи міської інтелігенції стали прикладом жіночої толерантності і солідарності.

Во второй половине ХІХ – начале ХХ вв. польские и украинские женщины Надднипрянской Украины взаимодействовали в различных организациях, среди которых революционные кружки, общества взаимопомощи, культурно-просветительские организации и благотворительные объединения. Основой сотрудничества стало осознание социальной несправедливости, национальная политика царизма, направленная на притеснения в сфере культуры и образования национальных групп, стремление защитить профессиональные интересы женщин. Совместные общественные акции и инициативы городской интеллигенции стали примером женской толерантности и солидарности.

In the second half of XIX-beginning of XX centuries Polish and Ukrainian women in Ukrainian provinces of the Russian Empire interacted in various organizations, among them the revolutionary circles, societies, cultural and educational organizations and charitable associations. The basis for cooperation was the awareness of social injustice, national policies aimed at the government oppression in the sphere of culture and education of ethnic groups, the desire to protect the professional interests of women. Joint public actions and initiatives of urban intellectuals have become an example of women’s tolerance and solidarity.