Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/7238
Название: Психофізіологічний профіль студентів першого курсу у процесі адаптації до освітньої діяльності
Другие названия: Психофизиологический профиль студентов первого курса в процессе адаптации к учебной деятельности
Psychophysiological profile of the first-year students in the process of their adaptation to the academic environment
Авторы: Третяк, Т. О.
Севериновська, О. В.
Библиографическое описание: Третяк, Т. О. Психофізіологічний профіль студентів першого курсу у процесі адаптації до освітньої діяльності / Т. О. Третяк, О. В. Севериновська // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Біологія. – 2016. – Вип. 2 (66). – С. 90–103. – Бібліогр. в кінці ст.
Дата публикации: 2016
Издательство: Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Ключевые слова: студенти
перший курс
навчання
тривожність
мислення
темперамент
індивідуально- типологічні особливості
Серия/номер: Біологія;
Краткий осмотр (реферат): У контексті завдань навчання у ЗВО адаптація першокурсників вбачається у здатності сприйняти вимоги і норми організації освітнього процесу, а також здатності розвиватися в новому для себе середовищі, реалізовувати свої здібності та потреби, не вступаючи з цим середовищем в суперечності. Від того, як довго відбувається процес адаптації, залежать негайні і перспективні успіхи студентів. Встановлено, що для студентів-першокурсників характерний помірний та високий рівень тривожності (найбільше виражений у екстра- та інтровертів і найменше – у амбівертів) та низька стресостійкість (особливо, у інтровертів), що заважає успішному оволодінню знаннями. Серед студенток домінують амбіверти з слабко вираженим або відсутнім астенічним станом, які характеризуються широким діапазоном пристосувальних можливостей. Більшість з них має сильний тип нервової системи, що відповідає сангвінічно-холеричному темпераменту і обумовлює високу працездатність та витривалість при навчанні. У 70% студентів-першокурсників встановлено високий рівень наочно-образного та предметно-дійового типу мисленн, а у 88% студентів середній та високий рівень вербально-логічного типу мислення, яке здійснюється за допомогою логічних операцій. 85% досліджених студентів мають практичний тип мислення (практики), 15% – володіють абстрактним мисленням (логіка), у 65% студентів достатньо розвинута інтуїція (інтуїтивісти), 35% – сенсорики. Встановлені достовірні негативні кореляційні зв’язки між інтроверсією та предметно-дійовим типом мислення і позитивні – між інтроверсією та інтуїтивним мисленням. Менш тривожні студенти-біологи мають позитивну кореляцію між інтроверсією та абстрактно- символічним типом мислення. У екстравертів з помірним рівнем тривоги відмічені вірогідні кореляції між екстраверсією та наочно-образним, словесно-логічним, абстрактно-символічним і креативним типами мислення. У амбівертів з помірною тривожністю існує достовірна кореляція між амбіверсією та майже всіма типами мислення, окрім предметно-дійового. У високо тривожних амбівертів суттєвий кореляційний зв’язок між амбіверсією та наочно-образним, абстрактно-символічним та креативним мисленням. Виконання завдань на більшість типів мислення супроводжувалось тенденцією до збільшення насичення гемоглобіном артеріальної крові. У студентів з високим рівнем ситуативної тривожності всі види мислення супроводжувались вірогідним збільшенням ЧСС, у студентів з помірним рівнем прояву тривоги ЧСС зменшувалась при інтуїтивному та наочно-образному мисленні і збільшувалась при словесно-логічному. Отже першочергове завдання педагогів вищої школи – допомогти студентам у швидкій адаптації до умов навчання у ВУЗі з урахуванням індивідуально-типологічних особливостей та мотивувати до оволодіння засобами мислення і діяльності.
В контексте целей обучения в вузах адаптация первокурсника означает способность отвечать требованиям и нормам учебного заведения, а также способность развиваться в новой для себя среде, реализовывать свои способности и потребности не вступая с этой средой в противоречие. От того как долго по времени происходит процесс адаптации зависят текущие и будущие успехи студентов. Установлено, что для студентов-первокурсников характерен умеренный и высокий уровень тревожности (более выраженный в экстра- и интровертов и меньше всего - у амбивертов) и низкая стрессоустойчивость (особенно у интровертов), что явно мешает успешному овладению знаниями. Среди студентов исследованной группы доминируют амбиверты со слабо выраженным или отсутствующим астеническим состоянием и которые характеризуются широким диапазоном приспособительных возможностей. Большинство из них имеет сильный тип нервной системы, отвечающей сангвиническо-холерическому типу темперамента и обусловливает высокую работоспособность и выносливость при обучении. 70% студентов-первокурсников имеют высокий уровень наглядно-образного и предметно-действенного типа мышления. В 88% студентов средний и высокий уровень вербально-логического типа мышления, которое осуществляется с помощью логических операций с понятиями. Студенты могут сформулировать свои мысли и донести до других. 85% исследованных студентов имеют практический тип мышления (практики), 15% - обладают абстрактным мышлением (логики), у 65% студентов достаточно сильно развита интуиция (интуитивисты), 35% - сенсорики. Установлены достоверные отрицательные корреляционные связи между интроверсией и предметно-действенным типом мышления и положительные - между интроверсией и интуитивным мышлением. Менее тревожные студенты-биологи имеют положительную корреляцию между интроверсией и абстрактно-символическим типом мышления. У экстравертов с умеренным уровнем тревоги отмеченны возможные корреляции между экстраверсией и наглядно-образным, словесно-логическим, абстрактно-символическим и креативным типами мышления. У амбивертов с умеренной тревожностью существует достоверная корреляция между амбиверсией и почти всеми типами мышления, кроме предметно-действенного. У высоко тревожных амбивертов существенная корреляционная связь между амбиверсией и наглядно-образным, абстрактно-символическим и креативным мышлением. Выполнение заданий на большинство типов мышления сопровождалось тенденцией к увеличению насыщения гемоглобином артериальной крови. У студентов с высоким уровнем ситуативной тревожности все виды мышления сопровождались вероятным увеличением ЧСС, у студентов с умеренным уровнем проявления тревоги ЧСС снижалась при интуитивном и наглядно-образном мышлении и увеличивалась при словесно-логическом. Итак, первоочередная задача педагогов высшей школы - помочь студентам в быстрой адаптации к условиям обучения в вузе с учетом индивидуально-типологических особенностей и мотивировать к овладению средствами мышления и деятельности.
The article aims to identify the individual typological features of the first-year students of the faculty of Biology, Ecology and Medicine which help to streamline the process of students’ adaptation to the study at a higher educational establishment since the length of adaptation period affects the students’academic performance. The research shows that the majority of the first-year students of the tested group have a moderate (typical of ambiverts) and a high (extraverts and introverts a like) level of anxiety and a low level of stress resistance (introverts to greater extent) which hinders educational success. Among the students of the tested group, there prevail ambivertswith an asthenic feeling absent or present in a low degree who are characterized by a wide range of adaptive abilities. The majority of students havea strong type of the nervous system which conditions their high efficiency in the course of study. The professional approach of educators to students with different individual typological features allows students to reach high levels of proficiency. 70% of the first-year students have a high level of the visual/spatial and bodily-kinesthetic intelligence types. 88% of the students under analysis have a medium and a high level of linguistic/logical intelligence type which is realized with the help of the logical operations with concepts. These students can express and convey their thoughts and feelings. 85% of the tested students have strong practical thinking skills (practical), 15% have the abstract thinking (logical), 65% of the students have a good sense of intuition (intuitive) and 35% rely on their senses. The negative correlation between introversion and the bodily-kinesthetic intelligence type and positive correlation between introversion and intuitive intelligence have been established. Typical introverts have a well-developed type of intelligence and a highly developed intuition. Less anxious Biology students have the positive correlation between introversion and abstract-symbolic kind of intelligence. The extroverts with a high level of situational anxiety do not display the reliable correlative relationships with the intelligence types, whereas the students with a moderate anxiety level show the reliable correlations between extraversion and the visual, verbal, logical and creative types of intelligence. Moreover, the more intensive extraversion is, the more reliable the results areas demonstrated by students in all of the types of the cognitive activity mentioned above. The ambiverts with a moderate anxiety level have the reliable correlation between the manifestation of this typological quality and almost all types of thinking, except for the physical (kinesthetic). The ambiverts with a high level of anxiety have significant correlative relationships between ambiversion and the visual, verbal, logical and creative types of intelligence. It should be mentioned that less anxious students scored better. Thus, the key objective of every educator of a higher educational establishment is to assist students in the process of their adaptation to the academic environment. Achieving high academic results is possible only if the individual features of every student are considered and thus they are well motivated and encouraged.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/7238
Располагается в коллекциях:Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Сер. Біологія. 2016. Вип. 2 (66)

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
Tretiak.pdf284,04 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.