Специфіка наратування у гумористичній прозі Сильвестра Яричевського (на матеріалі збірки "Горатинські оповідання")

Abstract

Актуальність проведеного дослідження полягає в тому, що наратологічний аналіз сприяє глибшому розумінню оповідних моделей і структур як віддзеркалення способу вираження психології нового світогляду доби переходу від традиції до новаторства. Метою дослідження є визначення гумористичної специфіки наратування у творах письменника межі ХІХ – ХХ століть Сильвестра Яричевського зі збірки «Горатинські оповідання», висловлення авторського ставлення до зображуваного та до героїв. У контексті прозової творчості митця ця збірка є унікальною – єдиною гумористичною. Ми обрали наративну методологію для аналізу специфіки гумору в чоритьох розглянутих оповіданнях, спираючись насамперед на праці науковців М. Ткачука, Ю. Коваліва, В. Челбарах. Нами проведені приведені інтертекстуальні та компаративні паралелі, залучені до зіставлення комедійні зображення з творів інших авторів (І. Котляревського, М. Гоголя та ін.). Аналіз побудови комічних ситуацій у новелах С. Яричевського виявив суть його гумору – філософічного та, незважаючи на легкість, екзистенційного. Досі такий підхід щодо вказаних творів митця не застосовувався, що являє новизну та розкриває горизонти подальшого вивчення як творчості Сильвестра Яричевського, так і наративів письменників-гумористів.

The article first deals with the analysis of the Sylvester Yarychevskiy’s collection «Horatynsky stories». S. Yarychevskiy is an Ukrainian writer abroad of XIX – XX centuries and this collection is the only humoristic one in the author’s heritage. The article gives a detailed analysis of humor narrative in Yarychevskiy’s works. The actuality of the study consists in the narrative analyzes, that contributes to more deep imagination and explains the using of patterns and structures as an expression or reflection of text image. We have chosen narrative methodology based upon the works by M. Tkachuk, J. Kovaliv, V. Chelbarakh. The research aim is definition of the author's of position and his humorous specific of storytelling. The article reports the results of an analyse and opens the opportunities for further research of the S. Jarychevskiy’s and other writers’ heritages. The article is of interest to comparative and intertextual parallels, drawn to image rewiev of the works of other humoristec authors (I. Kotlyarevskiy, M. Gogol etc.). The main article’s idea is that humor in Jarychevsiy’s stories becomes philosophic and existents narrative features indeed and transmit the worldview of transition from traditions to innovation period.