Поетикальні домінанти постмодерністського роману (на матеріалі романістики М. Павича)

Abstract

У статті проаналізовано автопоетикальні висловлювання М. Павича, що свідчать про намагання розробляти креативну модель розвитку романної прози. На матеріалі романістики письменника визначено основні поетикальні домінанти постмодерністського роману, характерні для його творів періоду «високого постмодернізму» та їх трансформацію у пізньому періоді творчості. Розглянуто експерименти зі структурною моделлю, що стає ключовим поетикальним аспектом романної прози М. Павича. Дослідниця резюмує, що сербський постмодерніст своїми новаторськими, оригінальними ідеями прагнув оновити традиційну модель роману.

The article analyzes Pavić’s personal poetical expressions that prove his attempt to develop a creative model of novel narrative. Studying novels by Milorad Pavić, the article defines poetical dominants in postmodernist novel pertaining to Pavić’s novels from the period of “high postmodernism” and their transformation during his late period of works. The article researches experiments with a structural model that has become a key poetical aspect of Pavić’s novels. The researcher summarizes that Serbian postmodernist writer with its innovating, original ideas strived to renew the traditional model of the novel.