Заборона національної самобутності українців в історичній науці УРСР (70-ті рр. ХХ ст.)

Abstract

У статті досліджуються 70-ті рр. ХХ ст., які характеризуються посиленням репресивних методів управління історичною наукою в УРСР, встановленням цензурних утисків та заборон, підкоренням українських істориків завданням радянської тоталітарної держави. Відхилення історичної науки від ідеологічних засад КПРС-КПУ було неможливим. Розпочався ідеологічний нагляд за інтелігенцією в Україні та тотальний контроль за історичними науковими установами. Компартійна правляча верхівка вела боротьбу проти інакомислячих та носіїв «ідеології українського буржуазного націоналізму», формувала упереджене ставлення до всього національного. Щонайменший прояв патріотизму українського народу розглядався як антирадянська діяльність. Українців вимушено заставляли відчувати себе меншовартісною нацією без власної багатовікової історії.

В статье исследуются 70-е гг. ХХ в., которые характеризуются усилением репрессивных методов управления исторической наукой в УССР, установлением цензурных притеснений и запретов, подчинением украинских историков задачам советского тоталитарного государства. Отклонение исторической науки от идеологических основ КПСС-КПУ было невозможным. Начался идеологический надзор за интеллигенцией в Украине и тотальный контроль за историческими научными учреждениями. Компартийная правящая верхушка вела борьбу против инакомыслящих и носителей «идеологии украинского буржуазного национализма», формировала предвзятое отношение ко всему национальному. Малейшее проявление патриотизма украинского народа рассматривалось как антисоветская деятельность. Украинцев вынужденно заставляли чувствовать себя неполноценной нацией без собственной многовековой истории.

This article examines the 70’s of the XX century, the time characterized by intensification of repressive management of historical science in the USSR, the establishment of censorship and harassment, forcing the Ukrainian historians to serve the needs of the Soviet totalitarian state. Rejection of historical science from ideological foundations of the Communist Party was impossible. Ideological supervision of the intelligentsia in Ukraine and total control of historical research institutions started. Ruling Communist Party fought against dissidents, media and folowers of «Ukrainian bourgeois nationalism ideology», shaped prejudice to all national. The least manifestation of patriotism of Ukrainians was regarded as anti-Soviet activity. Ukrainians were reluctantly forced to feel inferior nation without its own long history.