Втілення принципів доктрини Джеймса Монро в «дипломатії долара» США в Латинській Америці на початку ХХ ст.

Abstract

У статті розглянуто еволюцію на початку ХХ ст. доктрини Дж. Монро (1823 р.) як концептуальної основи зовнішньої політики США. Метою цього дослідження є проаналізувати новий розвиток, який доктрина, залишаючись традиційною догмою, отримала завдяки проголошеній Президентом Вільямом Говардом Тафтом міжнародній стратегії США під назвою «дипломатії долара». Показано, яким чином зростаюча економічна потужність США використовувалася у якості дипломатичного інструменту, зокрема в державах Латинської Америки.

В статье рассмотрена эволюция вначале ХХ в. доктрины Дж. Монро (1823 г.) как концептуальной основы внешней политики США. Целью данного исследования является проанализировать развитие, которое доктрина, оставаясь традиционной догмой, получила благодаря провозглашенной Президентом Вильямом Говардом Тафтом международной стратегии США под названием «дипломатии доллара». Показано, каким образом возрастающее экономическое могущество США использовалось в качестве дипломатического инструмента, в частности – в государствах Латинской Америки.

The article is devoted to the evolution of the Monroe Doctrine of 1823 as a conceptual basement of the U.S. foreign policy in the early 20th century. The purpose of the present paper is to examine new development, given to the Doctrine, still a traditional dogma, by the President William Howard Taft, who denounced new international strategy as «Dollar Diplomacy». It is shown how the U.S. grown economic power was used as a diplomatic tool, particularly in the Latin-American states.