Жанротвірні інтенції біографії

Abstract

У статті доводиться теза, що біографія завжди була жанротвірним елементом у літературі. Навколо біографії героя формується найбільш давня літературна форма – героїчний епос. У Середньовіччі виник лицарсько-куртуазний епос, в надрах якого почала вироблятися форма майбутнього роману. Біографія вже цілком легендарного героя стає усвідомленим стрижнем оповідних жанрів. Сервантес, Дефо, просвітники ХVІІІ ст. створюють багато творів на основі життєписів вигаданих персонажів, романтики, продовжуючи знахідки попередників, висувають романний жанр у число найбільш масових. Вони започаткували велику кількість романних різновидів, зробили біографію ідеалізованого героя основним естетичним об’єктом літератури. Подальші успіхи біографічної та психологічної шкіл допомогли усвідомити важливу роль реальної біографії автора у літературній творчості, психоаналіз остаточно закріпив біографію митця у змістових чинниках його творчості.

In this paper we prove the thesis that the biography has always been a genre element in the literature. Hero is formed around the most ancient literary form - the heroic epic. In the Middle Ages there was a knight's heroic epic, in the depths of which is produced by the beginning of the novel form of the future. Biography is entirely legendary hero becomes the core of the narrative genres. Cervantes, Defoe, educators XVIII century created many works based on the biographies of fictional characters, romance, continuing discoveries predecessors, moved the novel genre among the most massive. They founded a huge amount of novel varieties did biography idealized hero mainly aesthetic object references. Further progress biographical and psychological schools help understand the important role of the real biography of the author in literary creativity, psychoanalysis finally secured the artist's biography including substantive elements of the product.

В статье доказывается тезис о том, что биография всегда была жанротворным элементом в литературе. Вокруг биографии героя формируется наиболее древняя литературная форма – героический эпос. В Средние века возник рыцарский героический эпос, в недрах которого начала вырабатывается форма будущего романа. Биография уже целиком легендарного героя становится стержнем повествовательных жанров. Сервантес, Дефо, просветители ХVІІІ в. создали много произведений на основании жизнеописаний вымышленных персонажей, романтики, продолжая находки предшественников, подвинули романный жанр в число наиболее массовых. Они основали большое колличество романных разновидностей, сделали биографию идеализированного героя главным эстетическим объектом литератури. Дальнейшие успехи биографической и психологической школ помогли осознать важную роль реальной биографии автора в литературном творчестве, психоанализ окончательно закрепил биографию художника в числе содержательных элементов произведения.