Художні особливості іронії і парадоксу в ліриці Тараса Федюка

Abstract

У статті зосереджено увагу на художніх особливостях прийомів іронії і парадоксу, визначенні їхньої ролі у ліричному тексті. Теоретичні узагальнення зроблено на матеріалі поезія представника поетичного покоління 80-х рр. ХХ ст. Тараса Федюка. Об’єктом дослідження послужила лірика поета зрілого періоду творчості – початку ХХІ століття, яка засвідчила виразну світоглядно-стильову еволюцію автора. Визначено основні види іронії (парадоксальні, комічні, філософські) і парадоксу (відкриті, підтекстові, онтологічні, антинонімічні). Умотивовано пов’язаність іронії і парадоксу як наскрізних прийомів у філософській ліриці поета з культурно-історичними умовами, які накладали відбиток на художню творчість у перехідну епоху к. ХХ – поч. ХХІ ст., коли відбувався прорив від соцреалістичних канонів до власне ліричного бачення дійсності. Простежено відмінність між модерністським і постмодерністським мисленням у художньому вираженні іронії та парадоксу. Розкрито роль асоціації, метафори, алегорії, різних прошарків лексики в іронічному мисленні автора. Обґрунтовано думку про тяжіння Тараса Федюка до пізнього поетичного модернізму, який відзначається гетерогенним змістом: синтезом рис класичного модернізму і постмодернізму.

The article deals with the artistic peculiarities of the irony and paradox devices and their role destination in the lyric text. Theoretical conclusions have been made on the basis of Taras Fedyuk’s poetry, the representative of the 1980s poetic generation. The object of the investigation is the poet’s lyrics of the mature period of the creative works – the beginning of the XXL century, what witnessed an artistic and stylish evolution of the author. The main types of the irony (paradoxical, comical, philosophic) and paradox (opened, subtextual, ontological, antinomic) have been defined. The connection between the paradox and the irony has been proved as the main devices in the philosophic lyrics of the poet with cultural and historic conditions, which influenced the artistic creativity in the transit epoch, beginning of the XX- end of the XXI century, when the break was from the social and real canons to actually lyric perception of the reality. The difference between the modern and postmodern thinking in the artistic expression of the irony and paradox has been traced. The role of the association, metaphor, allergy and different layers of the vocabulary has been revealed in the ironical thinking of the author. The opinion of Taras Fedyu’s tendence to the late poetic modernism has been argued, which differs in heterogeneous content: features synthesis of the classical modernism and postmodernism.