Письмо як спосіб комунікації та самоідентифікації (за повістю Оксани Забужко "Інопланетянка")

Abstract

У статті зосереджено увагу на проблемі письма, яке, відповідно до деконструктивістської теорії, не зводиться до матеріальної фіксації знаків, а передбачає безперервну гру смислів через відсилання до «вічної присутності». Теоретичні узагальнення зроблено на матеріалі повісті Оксани Забужко «Інопланетянка», де письмо постає на різних рівнях і передбачає різні перспективи наближення. Це письмо світу, значення якого намагається розшифрувати людина, і письмо, яке створює людина-митець, продукуючи нові тексти. Народження та існування художнього тексту в повісті О. Забужко тісно пов'язані з низкою інших проблем: пошук автентичного слова, здатного засвідчити, ким є людина, спроби з'ясувати власну ідентичність, зокрема, як унікальної літери в письмі світу, усвідомлення необхідності співіснувати з іншими подібними «літерами» та, попри неминучі непорозуміння, налагоджувати діалог задля «розуміння-себе-через-іншого».

The paper deals with the problem of writing, which is not reduced to the material fixation of signs, but, accordingly to the theory of deconstruction, provides ongoing play of senses referring to the «eternal presence». Theoretical conclusions are made on the base of Oksana Zabuzhko's «The Woman from Another Planet», where writing appears on different levels and allows for different perspectives of approaching. It is the writing of world the meaning of which the human being is eager to decipher and it is the writing being created by the person-artist via producing new texts. In the story by O.Zabuzhko the arising and existing of the artistic text is closely connected with the series of other problems: searching for an authentic word capable to prove human's essence, attempts to clear own identity, in particular, as the unique character in the writing of world, realizing the necessity to co-exist with other characters and, regardless inevitable misunderstanding, to build the dialogue for «self-understanding-via-other».

В статье внимание сосредоточено на проблеме письма, которое, согласно деконструктивистской теории, нельзя свести к материальной фиксации знаков, но которое предусматривает непрерывную игру смыслов, отсылая к «вечному присутствию». Теоретические обобщения сделаны на материале повести Оксаны Забужко «Инопланетянка», где письмо предстает на разных уровнях и предусматривает разные подходы. Это письмо мира, значение котрого пытается расшифровать человек, и письмо, которое человек-художник создает, продуцируя новые тексты. Рождение и существование художественного текста в повести О.Забужко тесно связаны с другими проблемами: поиск автентического слова, способного засвидетельствовать, кем является человек, попытки вияснить собственную идентичность, в частности, как уникальной буквы в письме мира, осознание необходимости сосуществовать с другими подобными «буквами» и, несмотря на неизбежные непонимания, налаживать диалог ради «понимания-себя-через-другого».