Особливості водопроникності ґрунтів агроландшафтів Передкарпаття та Карпат

Abstract

Проаналізовано основні фактори формування водного режиму ґрунтів агроландшафтів передгірних та гірських територій. Розглянуто спільні та відмінні риси природних умов, які впливають на інфільтраційні властивості ґрунтового покриву. Оцінено водопроникність дерново-підзолисто-глейових ґрунтів Передкарпаття, яка в 3-6 разів є меншою на сільськогосподарських угіддях, у порівнянні з лісовими ґрунтами. Це сприяє формуванню шкідливого поверхневого стоку води, а водночас і масштабних ерозійних процесів, ярів, балок, зсувів та руйнуванню річкових берегів. Встановлено залежність вологоємності передкарпатських ґрунтів від віку лісу – показники всмоктування води ґрунтом в молодих насадженнях майже не відрізняються від показників агроосвоєних угідь. Збільшення віку деревостанів, на кожні 40-50 років, зумовлює в 2-3 рази зростання вологоємності лісових ґрунтів. Досліджено залежність бурих гірсько-лісових ґрунтів Карпат від висотної поясності, неоднорідності метеорологічних і орографічних умов. Зростання висоти місцевості сприяє підвищенню швидкості водопоглинальної здатності ґрунтів на різних категоріях угідь. Інфільтраційні властивості гірських ґрунтів, особливо лісових, є значно більшими ніж інтенсивність дощів на цих територіях. Це забезпечує повноцінне трансформування шкідливого поверхневого стоку води у підземний та ґрунтовий види. Із збільшенням віку насаджень ці процеси значно посилюються, сягаючи максимуму у стиглих деревостанах. Загалом агроландшафти Карпат характеризуються досить низькою інтенсивністю ерозійних процесів на сільськогосподарських землях, чому сприяють висока лісистість регіону, незначна розораність території та її дрібноконтурність. Запропоновано шляхи оптимізації агроландшафтів досліджуваних територій.

Проанализированы основные факторы формирования водного режима почв агроландшафтов предгорий и горных территорий. Рассмотрены общие и отличительные черты естественных условий, которые влияют на инфильтрационные свойства почвенного покрова. Оценена водопроницаемость дерново-подзолисто-глинистых почв Предкарпатья, которая в 3-6 раз является меньшей на сельскохозяйственных угодьях, в сравнении с лесными почвами. Это способствует формированию вредного поверхностного стока воды, а в то же время и масштабных эрозионных процессов, оврагов, балок, сдвигов и разрушению речных берегов. Установлена зависимость влагоемкости предкарпатских почв от возраста леса – показатели всасывания воды почвой в молодых насаждениях почти не отличаются от показателей агроосвоенных угодий. Увеличение возраста деревостанов, на каждые 40-50 лет, предопределяет в 2-3 раза рост влагоемкости лесных почв. Исследована зависимость бурых горно-лесных почв Карпат от высотной поясности, неоднородности метеорологических и орографических условий. Рост высоты местности способствует повышению скорости водопоглотительной способности почв на разных категориях угодий. Инфильтрационные свойства горных почв, особенно лесных, являются значительно большими, чем интенсивность дождей на этих территориях. Это обеспечивает полноценную трансформацию вредного поверхностного стока воды в подземный и грунтовый виды. С увеличением возраста насаждений эти процессы значительно усиливаются, достигая максимума в спелых деревостанах. В целом, агроландшафты Карпат характеризуются достаточно низкой интенсивностью эрозионных процессов на сельскохозяйственных землях, этому способствуют высокая лесистость региона, незначительная распаханность территории, а также ее мелкоконтурность. Предложены пути оптимизации агроландшафтов исследуемых территорий.

The basic factors of soils water regime forming of agricultural landscapes of foot-hill and mountain territories are analyzed. The common and distinctive lines of natural conditions, which influence on infiltration properties of the ground cover, are considered. The sod-podzolic-clay soils of Pre-Carpathians water permeability is appraised, which in 3-6 times is less on agricultural lands, in comparing to forest soils. It is instrumental in forming of harmful superficial flow of water, and at the same time the scale erosive processes, ravines, beams, landslides and leads to destruction of river banks. The dependence of soils of Pre-Carpathians moisture capacity on planting trees age is set − the indexes of soil water absorption in the young planting almost don’t differ from the indexes of agro mastered lands. The increase of stands age on each 40-50 years predetermines the growth of forest soils moisture capacity in 2-3 times. The dependence of brown mountain-forest soils of Carpathians from height zonation, heterogeneities of meteorological and orographic conditions is investigated. The locality height growth is instrumental in a rev-up water absorption of soils on the different categories of lands. Infiltration properties of mountain soils, especially forest, are considerably higher than rains intensity on these territories. It provides valuable transformation of harmful superficial of water flow in underground and ground kinds. With the increase of stands age these processes increase considerably, arriving at a maximum in ripe stands. On the whole, agro landscapes of Carpathians are characterized by the low enough intensity of erosive processes on earths, which are promoted by the high wooded region, insignificant thrown of territory open and it small contour. The ways of agro landscapes optimization of the probed territories are offered.