Наративні стратегії у малій прозі Доріс Лессінг

Abstract

У статті розглянуто специфіку побудови художньої оповіді у малій прозі англійської письменниці Д. Лессінг. Наративні стратегії у малих прозових творах Д. Лессінг відзначаються варіативністю підходів. При цьому посутню роль у внутрішній структурі коротких оповідань відіграє чітка авторська позиція.Особливості творчого методу письменниці увиразнює факт широкого використання прийому вільної непрямої мови. Така практика призводить до розширення емпатійного потенціалу малої прози й посилення відчуття амбівалентності. Вкраплення вільної непрямої мови у внутрішній монолог допомагає розкрити психічні аспекти поведінки головних героїв, а також унеможливлює однобічні судження про головних героїв.

The article concerns the specific features of D. Lessing’s artistic narration as can be seen in her short fiction. The narrative strategies of D. Lessing’s short prose works are marked by a variety of approaches. In this respect, a coherent position of the author plays a vital role. The peculiarities of the writer’s creative method are further detailed by the wide use of free indirect discourse. This practice broadens the empathic potential of short fiction and intensifies the feeling of ambivalence. The inclusions of free indirect discourse into the internal monologue assists in disclosing psychological features of main characters. It disables one-sided judgements about them.

В статье рассмотрена специфика построения художественного повествования в малой прозе английской писательницы Д. Лессинг. Нарративные стратегии в малых прозаических произведениях Д. Лессинг отмечаются вариативностью подходов. При этом существенную роль вовнутренней структуре коротких рассказов играет четкая авторская позиция. Особенности творческого метода писательницы подчеркивает факт широкого использования приема свободной косвенной речи. Такая практика приводит к расширению эмпатического потенциала малой прозы и усиление чувства амбивалентности. Вкрапление свободной косвенной речи вовнутренний монолог помогает раскрыть психические аспекты поведения главных героев, а также исключает односторонние суждения о них.