Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/5936
Название: Вплив антропогенних факторів на гематологічні показники риб
Другие названия: Влияние антропогенных факторов на гематологические показатели рыб
Influence of anthropogenic factors on hematological parameters of fish
Авторы: Шарамок, Т. С.
Єсіпова, Н. Б.
Библиографическое описание: Шарамок, Т. С. Вплив антропогенних факторів на гематологічні показники риб / Т. С. Шарамок, Н. Б. Єсіпова // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Біологія / редкол.: М. М. Барна, К. С. Волков, В. В. Грубінко [та ін.]. – Тернопіль : ТНПУ, 2015. – Вип. 3/4 (64) : Спеціальний вип.: Гідроекологія. – С. 722–726. – Бібліогр. в кінці ст.
Дата публикации: 2015
Издательство: Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Ключевые слова: мідь
гіпоксичні умови
кров
лящ
щука
карась сріблястий
Серия/номер: Біологія;
Краткий осмотр (реферат): Досліджено дію іонів міді на морфологічні показники крові карася сріблястого. Підвищення вмісту міді у воді призводить до патологічних змін в еритроцитах (пойкілоцитозу, фестончатості, зсуву ядра) та змін у лейкоцитарній формулі. При дослідженні впливу дефіциту розчиненого у воді кисню на еритроцити периферійної крові різних за біологією видів риб (щука, лящ, карась сріблястий) були виявлені однотипові патологічні ознаки в структурі еритроцитів, а саме − вірогідне збільшення кількості клітин з явищами каріолізису, хроматолізісу, а в ляща − пойкілоцитозу. У карася, на відміну від інших риб, зустрічаються еритроцити в стані амітозу як у контролі, так і в досліді, але у дослідних риб їх кількість збільшується в десятки разів. Тобто, морфо-структуру клітин червоної крові риб можна використовувати в якості чутливого індикатору при визначенні оптимальних меж кисневого режиму для різних видів риб та як еталон еколого-фізіологічного стану риб в період антропогенного впливу на водойми.
Исследовали воздействие ионов меди на морфологические показатели крови карася серебристого. Повышение содержания меди в воде приводит к патологическим изменениям в эритроцитах (пойкилоцитоза, фестончатости, смещения ядра) и изменений в лейкоцитарной формуле. При исследовании влияния предельно допустимых концентраций растворенного в воде кислорода на эритроциты периферической крови разных по биологии видов рыб (щука, лещ, карась серебристый) были обнаружены однотипные патологические изменения в структуре эритроцитов, а именно – достоверное увеличение количества клеток с явлениями кариолизиса, хроматолизиса, а у леща – пойкилоцитоза. У карася, в отличие от других рыб, встречаются эритроциты в состоянии амитоза как в контроле, так и в опыте, но в опытных рыб их количество увеличивается в десятки раз. То есть, морфо-структуру клеток красной крови рыб можно использовать в качестве чувствительного индикатора при определении оптимальных границ кислородного режима для различных видов рыб и как эталон эколого-физиологического состояния рыб в период активного антропогенного воздействия на водоемы.
The effect of copper ions on morphological parameters of silver carp blood was investigated. Increase in the content copper in the water leads to pathological changes in erythrocytes (poikilocytosis, scalloped, displacement of the nucleus) and changes in the leukocyte formula. In the investigation of the influence of maximum permissible concentration of dissolved oxygen in peripheral blood erythrocytes of different species of fish biology (pike, bream, silver carp) were found the same type of pathologic features in the structure of erythrocytes, namely – a significant increase in the number of cells with signs of karyolysis, hromatolizisa and poikilocytosis in the bream. In silver carp , different from other fish, erythrocytes are found in amitosis in the control state and in the experiment, but the number of experimental fish increases tenfold. Which means That the morpho-structure of red blood cells of fish can be used as a sensitive indicator in determining the optimal boundaries of oxygen regime for different species of fish and as a model of ecological and physiological condition of the fish during the period of active anthropogenic impact on resevoirs.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/5936
Располагается в коллекциях:Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Сер. Біологія. 2015. Вип. 3/4 (64)

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
Sharamok.pdf110,7 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.