Питання дитинства у вітчизняній науковій думці (1900–1918 рр.)

Abstract

Визначено передумови підвищення інтересу вітчизняних науковців до дослідження дитинства в 1900–1918 рр., зокрема: усвідомлення світовою спільнотою унікальності дитини й дитинства, незнання природи дитинства, потреба суспільства в освічених працівниках у різних сферах суспільного життя. Розкрито напрямки досліджень дитинства: фізіологічні (вікові особливості фізичного розвитку, дитячі рефлекси, рухова активність), психолого-педагогічні (вікові особливості психічного розвитку, ідеї вільного виховання, сімейне виховання, фізичне виховання, здоров’я дитини), етнографічні (дитячий побут, фольклор).

Определены предпосылки усиления интереса отечественных ученых к исследованию детства в 1900–1918 гг., а именно: осознание мировым сообществом уникальности ребенка и детства, незнание природы детства, потребность общества в образованных работниках в разных сферах общественной жизни. Раскрыты направления исследования детства: физиологические (возрастные особенности физического развития, детские рефлексы, двигательная активность), психолого-педагогические (возрастные особенности психического развития, идеи свободного воспитания, семейное воспитание, физическое воспитание, здоровье ребенка), этнографические (детский быт, фольклор).

The preconditions for national scholars’ increased interest in research of childhood issues in 1900–1918 are determined. They are awareness of child and childhood uniqueness by the world community, lack of knowledge of childhood nature, society’s need for educated employees in different industry sectors. Childhood research directions are revealed. They are physiological (age peculiarities of physical development, child reflexes, motor activity), psychological and pedagogical (age peculiarities of mental development, ideas of free education, family education, physical education, child’s health), ethnographical (children’s way of life, folklore) researches.