Політика українізації в УСРР – засіб етнонаціональної мобілізації

Abstract

У статті проаналізовано процес українізації, який виступив потужним засобом етнонаціональної мобілізації, оскільки спирався на актуалізацію народної мови, історії, культури. В результаті цього зрушення для мільйонів українців, які до того часу не переймалися думками про власну етнонаціональну ідентичність, українізація стала фактом повсякденного життя. Подібна політика збурювала громадську думку, провокувала до визначення у етнонаціональних координатах і тим самим сприяла національній консолідації на українському етнічному ґрунті.

В статье проанализирован процесс украинизации, который выступил мощным средством этнонациональной мобилизации поскольку опирался на актуализацию народного языка, истории, культуры. В результате этого сдвига для миллионов украинцев, которые до того времени не за- нимались мыслями о собственной этнонациональной идентичности, украинизация стала фактом повседневной жизни. Подобная политика двигала общественное мнение, провоцировала определе- ние в этнонациональных координатах и тем самым способствовала национальной консолидации на украинской этнической почве.

The process of ukrainization which has become a powerful means of ethno-national mobilization since was based on actualization of national language, history, and culture is analyzed. As a result of this process, ukrainiazation has become an event of every day life for millions of Ukrainians, who have not worried about their own ethno-national identity till that day. This policy has affected public opinion, provoked recognition of ethno-national identification of people and contributed to national consolidation on Ukrainian national level.