Сучасні підходи щодо визначення перекладацької компетентності в усному послідовному перекладі

Abstract

Проаналізовано визначення поняття «перекладацька компетентність» в усному послідовному перекладі. Розглянуто існуючі підходи у підготовці майбутніх перекладачів, соціальні вимоги й очікування реципієнтів перекладу та питання забезпечення якості усного перекладу. Перекладацьку компетентність трактовано як багатокомпонентну категорію, що є сукупністю спеціальних, предметних і фонових знань у конкретній сфері людської діяльності, навичок та умінь, які дозволяють перекладачеві здійснювати свою професійну діяльність.

Проанализированы определения понятия «переводческая компетентность» в устном последовательном переводе. Рассмотрены существующие подходы в подготовке будущих переводчиков, социальные требования и ожидания реципиентов перевода и вопросы обеспечения качества устного перевода. Переводческую компетентность истолковано как многокомпонентную категорию, которая представляет собой совокупность специальных, предметных и фоновых знаний в конкретной сфере человеческой жизнедеятельности, навыков и умений, которые позволяют переводчику осуществлять свою профессиональную деятельность.

The article analyzes modern approach to the problem of giving definition to the concept of interpreter’s competence in consecutive translation. The author reveals existing approaches to the preparation of students majoring in interpreting and views users’ needs, expectations and quality assurance for interpreting process. The article describes the concept of ‘interpreter’s competence’ as a compound category consisting of a complex of diversified skills and knowledge, including special, subject and background one, enabling an interpreter to fulfill his functions, and defines its components.