Формування радянських партійних та адміністративних органів влади у Тернопільській області (1944–1947 рр.)

Abstract

У статті досліджується процес формування радянських партійних та адміністративних органів влади в Тернопільській області (далі – обл.) упродовж 1944–1947 рр. – одному з найбільш складних і суперечливих етапів повоєнної радянізації західноукраїнських земель. Повернення радянської влади супроводжувалося не лише відновленням довоєнних управлінських структур, але й активним насадженням нової політико-адміністративної моделі, зорієнтованої на жорстку централізацію, ідеологічний контроль та інтеграцію регіону до загальносоюзної системи управління. Проаналізовано механізми їх організаційного становлення, кадрової політики, функціонування та взаємодії між партійними і радянськими інституціями. Особливий акцент зроблено на визначальній ролі партійних органів, які фактично підпорядковували собі систему державного управління, що призводило до нівелювання формального розмежування владних повноважень. У роботі висвітлено специфіку кадрового забезпе-чення новостворених органів влади, зокрема практику масового скерування партійно-радянських працівників зі східних регіонів УРСР і СРСР, а також обмежене залучення місцевого населення до управлінських структур. Показано, що кадрова політика визначалася насамперед критеріями політичної надійності та лояльності до радянського режиму, а не професійною підготовкою чи управлінським досвідом, що негативно позначалося на ефективності роботи органів влади. Окрему увагу приділено умовам функціонування партійно-адмі-ністративного апарату в ситуації збройного опору українського націо-нально-визвольного руху, суспільної напруги та післявоєнної соціально-економічної кризи. Доведено, що процес формування органів влади відбувався паралельно з репресивною політикою радянських силових структур, що перетворювало партійні та адміністративні інституції на інструмент політичного контролю й примусової інтеграції регіону до радянської системи. На основі аналізу архівних матеріалів, нормативно-правових актів та партійної документації зроблено висновок, що становлення радянських органів влади в Тернопільській обл. у 1944–1947 рр. скеровувалося не стільки на задоволення потреб місцевого населення, скільки на забезпечення політичної стабільності режиму та реалізацію загальносоюзних стратегічних завдань.

The article examines the process of formation of Soviet party and administrative authorities in Ternopil Oblast (hereinafter – the oblast) during 1944–1947, one of the most complex and controversial stages of the post-war Sovietization of the western Ukrainian lands. The restoration of Soviet rule was accompanied not only by the re-establishment of pre-war administrative structures but also by the active imposition of a new political and administrative model oriented toward strict centralization, ideological control, and the integration of the region into the all-Union system of governance. The study analyzes the mechanisms of organizational development, personnel policy, functioning, and interaction between party and Soviet institutions. Particular emphasis is placed on the decisive role of party bodies, which in practice subordinated the system of state administration to themselves, leading to the erosion of the formal separation of powers. The paper highlights the specific features of staffing newly established authorities, including the widespread practice of assigning party and Soviet officials from the eastern regions of the Ukrainian SSR and the USSR, as well as the limited involvement of the local population in administrative structures. It is demonstrated that personnel policy was determined primarily by criteria of political reliability and loyalty to the Soviet regime rather than by professional training or managerial experience, which negatively affected the effectiveness of governmental bodies. Special attention is paid to the conditions under which the party-administrative apparatus functioned amid armed resistance by the Ukrainian national liberation movement, heightened social tensions, and the post-war socio-economic crisis. The study proves that the formation of authorities proceeded in parallel with the repressive policies of Soviet security agencies, transforming party and administrative institutions into instruments of political control and the forced integration of the region into the Soviet system. Based on an analysis of archival materials, regulatory and legal acts, and party documentation, the article concludes that the establishment of Soviet authorities in Ternopil Oblast in 1944– 1947 was aimed less at meeting the needs of the local population than at ensuring the political stability of the regime and implementing all-Union strategic objectives.