Варшавське повстання, операція “Буря” та політика Болеслава Берута: радянська трансформація Польщі

Abstract

У статті здійснено комплексний аналіз взаємозв’язку між Варшавським повстанням 1944 р., операцією “Буря” Армії Крайової та політикою Болеслав Берут у контексті радянської трансформації Польщі в завершальний період Другої світової війни та перші повоєнні роки. Розглянуто поразку збройних виступів польського підпілля й стратегічні прорахунки еміграційного керівництва як чинники зміни внутрішнього балансу сил і передумови утвердження прокомуністичного режиму. У центрі уваги перебувають політичні та військові обставини літа-осені 1944 р., а також роль радянського керівництва у формуванні нової моделі влади в Польщі. Показано, що Варшавське повстання та операція “Буря”, попри їхній національно-визвольний характер, у радянській стратегії були використані як інструмент послаблення некомуністичних сил, дискредитації підпільної державності та ліквідації альтернативних центрів легітимності. У цьому контексті проаналізовано діяльність Б. Берута як ключової фігури радянізації політичної системи: його участь у розбудові органів влади, формуванні репресивного апарату, трансформації політичних інститутів і включенні Польщі до радянської сфери впливу. У статті наголошено, що поразка повстанського руху стала не лише військовою трагедією, а й переломним моментом, який визначив траєкторію повоєнного розвитку Польщі, сприяв встановленню однопартійної влади та зумовив глибоку соціально-політичну трансформацію за радянським зразком. Висновки статті підкреслюють комплексність процесу радянізації Польщі, що поєднував зовнішній тиск та внутрішні політичні механізми, і демонструють, як дії Б. Берута та його режиму вплинули на формування політичного ландшафту післявоєнної Польщі. Стаття буде корисною для істориків, політологів та дослідників європейської політики середини XX ст., які цікавляться процесами комуністичного впливу та трансформації державних структур у післявоєнний період.

The article provides a comprehensive analysis of the interrelationship between the Warsaw Uprising of 1944, Operation Tempest of the Home Army, and Bolesław Berut’s policy in the context of the Soviet transformation of Poland in the final period of World War II and the early post-war years. It examines the defeat of the Polish underground's armed uprisings and the strategic miscalculations of the émigré leadership as factors in the change in the internal balance of power and the preconditions for the establishment of the pro-communist regime. The focus is on the political and military circumstances of the summer and autumn of 1944, as well as the role of the Soviet leadership in shaping a new model of power in Poland. It is shown that the Warsaw Uprising and Operation Tempest, despite their national liberation character, were used in Soviet strategy as a tool to weaken non-communist forces, discredit underground statehood, and eliminate alternative centres of legitimacy. In this context, the article analyses the activities of B. Berut as a key figure in the Sovietisation of the political system: his participation in the development of government bodies, the formation of a repressive apparatus, the transformation of political institutions, and the inclusion of Poland in the Soviet sphere of influence. The article emphasises that the defeat of the insurgent movement was not only a military tragedy, but also a turning point that determined the trajectory of Poland's post-war development, contributed to the establishment of one-party rule, and led to a profound socio-political transformation based on the Soviet model. The article's conclusions emphasise the complexity of the process of Sovietisation in Poland, which combined external pressure and internal political mechanisms, and demonstrate how the actions of B. Berut and his regime influenced the formation of the political landscape of post-war Poland. The article will be useful for historians, political scientists, and researchers of mid-20th century European politics who are interested in the processes of communist influence and the transformation of state structures in the post-war period.