Інформаційний текст як конституант цифрового дискурсу. Порівняльні особливості та стратегії

Abstract

У статті доведено, що інформаційний текст як конституант цифрового дискурсу потребує вивчення та багатоаспектного дослідження. Зроблено припущення, що переклад інформаційного тексту в межах цифрового дискурсу вимагає не лише знання мовних відповідників, але й глибокого розуміння комунікативної інтенції автора, жанрових особливостей джерела, а також очікувань цільової аудиторії. Зроблено зауваження, що гібридна природа цифрового дискурсу проявляється практично у кожному зазначеній ознаці. Це дозволяє припустити, що усно-письмова форма мережі «Інтернет» – це новий феномен, а не варіація вже існуючих форм. Незважаючи на те, що багато дослідників поділяють цю тезу, більшість проявів усно-писемної форми досі розцінюються як відхилення від норм писемного мовлення. Смайли та емотикони розглядаються як унікальні феномени, а знижена лексика і сленг часто оцінюються негативно. Доведено, що в епоху цілковитої цифровізації відбувається зародження нової комп'ютерно-опосередкованої комунікації. Завдання статті – визначити природу цієї цифрової комунікації, зрозуміти, що це – особлива – гібридна – форма мови («усно-писемна») або різновид вже наявних форм («письмова розмовна мова», «письмова форма усного мовлення») та простежити особливості відтворення англомовного циф-рового дискурсу українською мовою. Зроблено висновок, що переклад сучасного інформаційного цифрового дискурсу вимагає від перекладача не лише володіння професійною термінологією, а й гнучкості під час виконання трансформації мовних структур. Співвідношення перекладаць-ких стратегій свідчить про прагнення до максимальної смислової точності, функціональної адаптації і стилістичної відповідності. Таким чином, найефективнішими виявляються ті прийоми, що дозволяють зберігати як змістову, так і емоційну цілісність тексту, перетворюючи переклад на повноцінний комунікативний продукт, релевантний до культурних і мовних очікувань українського читача. Переклад цифрового дискурсу демонструє високий ступінь адаптивності та точності, що вимагає від перекладача не механічного перенесення, а постійного балансування між змістом, стилем і функціональністю. Калькування та підбір еквівалента домінують у науковій частині, тоді як метафоричні блоки потребують описових стратегій і модуляції, аби зберегти експресивну складову оригіналу. Завдяки такому підходу, переклад не лише інформативний, а й естетично прийнятний для україномовного читача.

The article proves that the informational text as a constituent of digital discourse requires study and multi-faceted research. It is assumed that the translation of informational text within the framework of digital discourse requires not only knowledge of linguistic equivalents, but also a deep understanding of the author's communicative intention, genre features of the source, as well as the expectations of the target audience. It is noted that the hybrid nature of digital discourse is manifested in almost every mentioned feature. This suggests that the oral-written form of the Internet is a new phenomenon, and not a variation of already existing forms. Despite the fact that many researchers share this thesis, most manifestations of the oral-written form are still regarded as deviations from the norms of written speech. Smileys and emoticons are considered unique phenomena, and reduced vocabulary and slang are often evaluated negatively. It is proven that in the era of complete digitalization, a new computer-mediated communication is emerging. The task of the article is to determine the nature of this digital communication, to understand that it is a special - hybrid - form of language ("oral-written") or a variety of already existing forms ("written colloquial speech", "written form of oral speech") and to trace the features of the reproduction of English-language digital discourse in Ukrainian. It is concluded that the translation of modern information digital discourse requires the translator not only to possess professional terminology, but also flexibility when performing the transformation of language structures. The correlation of translation strategies indicates the desire for maximum semantic accuracy, functional adaptation and stylistic correspondence. Thus, the most effective are those techniques that allow preserving both the content and emotional integrity of the text, transforming the translation into a full-fledged communicative product relevant to the cultural and linguistic expectations of the Ukrainian reader. The translation of digital discourse demonstrates a high degree of adaptability and accuracy, which requires the translator not to mechanically transfer, but to constantly balance between content, style and functionality. Calcification and the selection of an equivalent dominate the scientific part, while metaphorical blocks require descriptive strategies and modulation in order to preserve the expressive component of the original. Thanks to this approach, the translation is not only informative, but also aesthetically acceptable for the Ukrainian-speaking reader.